Справа № 11 -а-1755
Категорія: ст. 164 ч.1 КК України
Головуючий у першій інстанції Дурицька О.М.
Доповідач Шальнєва Т.П.
27 листопада 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Лясківська В.І.
суддів Шальнєвої Т.П., Ходаса В.І.
за участю прокурора: Рабінчук Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2007 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина України, уродженця с Солдатське Островського району Воронезької області, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого:
засуджено:
за ст. 164 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі.
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він, починаючи з листопада 2005 року по 31 грудня 2006 року злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів в розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 5476, 72 грн.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи фактичні обставини справи, правильність кваліфікації своїх дій за ст. 164 ч.1 КК України, просить пом'якшити призначене йому покарання шляхом застосування ст. 75 КК України, посилаючись на обставини, що стосуються його особи, відношення, яке склалось між ним та потерпілою, його вік та стан здоров'я.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про законність і обґрунтованість вироку та відсутність підстав для задоволення апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду першої інстанції щодо зазначених у вироку обставин вчинення цього злочину не перевіряється, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання, вони не оспорювалися самим засудженим, тому докази за згодою учасників судового розгляду відповідно до вимог ст. 299 та ст. 301-1 КПК України не досліджувались.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ст. 164 ч.1 КК України є правильною.
Що стосується доводів апеляції засудженого про суворість призначеного йому покарання, то колегія суддів вважає їх безпідставними.
Обираючи ОСОБА_1 міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу засудженого, наявність обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З огляду на наведене та, враховуючи конкретні обставини справи відношення, яке склалось між ним та потерпілою, його вік та стан здоров'я, а також те, що ОСОБА_1, згідно листа № 147 від 05.02.2008 року, був звільнений з ТОВ «Юнікон трейд» за власним бажанням 07.12.2007 року і його звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде в більшому ступені сприяти погашенню ним заборгованості по аліментам, ніж реальне відбування покарання, призначеного судом, колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку та призначення засудженому ОСОБА_1 більш м'якого покарання, оскільки покарання, що призначено останньому за своїм видом і розміром є справедливим та необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1, - залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.