21 листопада 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Лясковської B.L,
суддів - Матієк Т.В., Лагнюка М.М.,
за участю прокурора - Мінакової Т.О.,
захисника засудженого - ОСОБА_1.,
засудженого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у суді першої інстанції на вирок Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2008 року, згідно з яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає АДРЕСА_1, судимого: 12 грудня 2000 року за ст.ст. 17, 81 ч. 1 КК України (в редакції 1960 року) на 9 місяців позбавлення волі;
13 травня 2003 року на два роки позбавлення волі, звільненого 30 квітня 2004 року умовно-достроково на 1 місяць 19 днів, засуджено за ч. 2 ст. 185 на три місяці арешту.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь: ОСОБА_3 1595 грн.; ОСОБА_4 - 2070 грн.; ОСОБА_5 - 725 грн.,
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 11 березня 2007 року приблизно о 08 год. 20 хв., перебуваючи в маршрутному таксі № 38 в м. Києві таємно
Справа № 11-а -1691
Категорія КК: ч. 2 ст. 185
Головуючий у першій інстанції Квасневська Н.Д.
Доповідач Лясковська В.І.
викрав з кишені куртки ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа N72», вартістю 1595 гривень.
2 квітня 2007 року приблизно о 12 год. 45 хв., ОСОБА_2, з метою викрадання мобільного телефону зайшов в приміщенні туристичної фірми "Престиж Тур" по вул. Аніщенка, 12 в м. Києві, повторно таємно викрав мобільний телефон "Нокіа 7370" з сім-картою та 30 грн. на рахунку, що належали ОСОБА_4, на загальну суму 2070 гривень.
15 листопада 2007 року приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_2, перебуваючи на 3-му поверсі приміщення Національного транспортного університету по вул. Суворова, 1 в м. Києві, таємно викрав з кабінету № 336-А мобільний телефон «Самсунг СІ 30» з сім-картою, що належали ОСОБА_5, на загальну суму 725 гривень.
Приблизно через одну годину 10 хвилин, перебуваючи в цьому ж учбовому закладі, ОСОБА_2 з кабінету № 338 таємно викрав мобільний телефон "Нокіа 6233" з сім-картою, 10 грн. на рахунку та чохлом, що належали ОСОБА_6, на загальну суму 1355 гривень.
Справа розглянута районним судом в порядку ч.3 та ст. 299 та ст. 301-1 КПК України.
Прокурор, який брав участь у суді першої інстанції, в апеляції просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості і просить призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляцію та засудженого, який не підтримав апеляцію прокурора, вивчивши матеріали справи, доводи апеляції, провівши судові дебати і надавши засудженому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості засудженого за обставин, встановлених судом першої інстанції підтверджуються доказами, перевіреними в порядку ч.3 та ст. 299 та ст. 301-1 КПК України і учасниками процесу не оскаржують ся.
Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно і ніким не оспорюються.
Разом з тим, доводи прокурора про те, що суд призначив занадто м'яке покарання обґрунтовані.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Проте, як видно з матеріалів справи, суд недостатньо врахував дані про особу засудженого, який вчинив 4 епізоди крадіжок, що свідчить про стійкість установки засудженого на ведення злочинного способу життя.
За таких підстав призначення судом першої інстанції покарання, у виді арешту є м'яким і таким, що не сприяє в повній мірі виправленню засудженого та попередженню нових злочинів.
Однак, вимоги прокурора про призначення ОСОБА_2 покарання, у виді позбавлення волі строком на три роки не відповідають вимогам ст. 65 КК України.
Засуджений щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, тому призначення йому такого покарання буде несправедливим.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним скасувати вирок суду в частині призначеного покарання, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, а апеляцію прокурора задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2008 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання скасувати.
Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст.185 КК України - один рік позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2- тримання під вартою залишити попереднім і утримувати у Київському слідчому ізоляторі управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Строк покарання ОСОБА_2 вираховувати з 16 липня 2008 року.
В порядку ст. 365 КПК України до вступної частини вироку внести зміни. Вказівку про те, що ОСОБА_2 згідно ст. 89 КК
України не судимий замінити на, таку, що судимий 12 грудня 2000 року за ст.ст. 17, 81 ч. 1 КК України (в редакції 1960 року) на 9 місяців позбавлення волі; 23 травня 2003 року за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, 30 квітня 2004 року умовно-достроково звільнений на 1 місяць 19 днів.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
На вирок Апеляційного суду м. Києва може бути подано апеляцію до Верховного суду України протягом місяця з дня проголошення, а засудженим у цей же строк з дня вручення копії вироку.