Справа № 22-51
Головуючий у 1 інстанції САПРИКІНА І.В.
Доповідач: ВЕРБОВА І.М.
20 січня 2009 року
Апеляційний суд м.Києва в складі:
Головуючого: ВЕРБОВОЇ І.М. Суддів: АНТОНЕНКО Н.О. ПАНЧЕНКО М.М. При секретарі: КАТОЛІЧЕНКО Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Молочник» на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 26 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українське агентство з авторських і суміжних прав» та Відкритого акціонерного товариства «Молочник» про порушення авторського права,
Апеляційний суд, -
У червні 2006 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами про зобов'язання довести через засоби масової інформації дані про видані йому Свідоцтва України ПА №185 та №186; вимоги до ВАТ «Молочник» про стягнення 10 000 мінімальних заробітних плат (3 320 000 гривень) за порушення його авторських майнових прав на твір скульптури - «Засновники Києва» та відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень за завдану йому моральну шкоду, а також припинення порушення його авторських прав - використання відповідачем ВАТ «Молочник» на етикетці «Київський сир плавлений, створеного ним твору.
Зазначав, що в 1960-1979 роках ним особисто було створено твір (скульптурна композиція) «Засновники Києва», права на використання якого він ВАТ «Молочник» не надавав.
В 2005 році Йому стало відомо, що відповідач ВАТ «Молочник» постійно з 2002 року використовує для маркування власної продукції етикетку, на якій без дозволу автора зображений створений ним твір скульптурна композиція «Засновники Києва».
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 26 червня 2006 року позов ОСОБА_1 до ВАТ «Молочник» - задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ «Молочник» на користь ОСОБА_1 компенсацію у сумі 332 000 гривень за порушення його авторських майнових прав на твір образотворчого мистецтва (скульптурну композицію) «Засновники Києва» при використанні цього твору на етикетці «Сир плавлений «Київський 50%».
Стягнуто з ВАТ «Молочник» на користь ОСОБА_1 компенсацію у сумі 5000 гривень за спричинення моральної (немайнової) шкоди порушенням його авторських майнових прав на твір образотворчого мистецтва (скульптурну композицію) «Засновники Києва».
В решті позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду ВАТ «Молочник» подав апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин , що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права.
В суді апеляційної інстанції представники відповідача підтримали апеляційну скаргу з тих же підстав та просили про її задоволення.
Представники позивача проти апеляційної скарги заперечували та просили про її відхилення за безпідставністю.
Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Оскільки цивільні відносини по створенню твору у ОСОБА_1. виникли ще під час дії Цивільного Кодексу УРСР від 18 липня 1963 року із змінами внесеними в нього, то при вирішенні даного спору слід ним керуватися.
Застосування норм Закону України "Про авторські і суміжні права"стосовно дозволу автора на використання і сплати автору винагороди (чи будь-яких інших компенсацій) є неправильним, оскільки згідно Прикінцевих положень Закону він застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності (1993 рік)
Згідно п.6 статті 489 ЦК УРСР (який діяв на момент створення твору) допускається без згоди автора і без сплати авторської винагороди, але з обов'язковим зазначенням прізвища автора, твір якого використано, і джерела запозичення: відтворення будь-яким способом, крім механічно-контактного копіювання, творів образотворчого мистецтва, які знаходяться у місцях, відкритих для вільного відвідування, за винятком виставок і музеїв.
Згідно ст. 510 ЦК України, в редакції 1963 року, твір образотворчого мистецтва, створений за замовленням, переходить у власність замовника, якщо інше не передбачено договором. Автор зберігає авторське право на цей твір. Власник твору має право вміщувати його на публічних виставках без виплати авторові додаткової винагороди.
Згідно ст. 512 ЦК України, в редакції 1963 року, виконані за замовленнями організацій архітектурні, інженерні та інші технічні плани, креслення і рисунки, можуть бути використані замовниками для своїх потреб, передані ними для використання іншим особам або відтворені в пресі без виплати авторам додаткової винагороди.
Судом встановлено, що ВАТ «Молочник» у період з 2002 р. по вересень 2005р.( на момент подання позовної заяви) випускав продукцію, а саме сир плавлений «Київський 50% (штрих код EAN 4823015302503) з етикеткою, на якій був зображений твір позивача - скульптурна композиція «Засновники Києва». Договору про надання ОСОБА_1 авторських майнових прав на використання цього твору на етикетках «Київський сир плавлений», відповідач - ВАТ «Молочник» суду не надав.
Задовольняючи позовні вимоги частково та призначаючи компенсацію позивачу авторських майнових прав у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, суд виходив з того, що протягом періоду з 2002р. по вересень 2005р. мало місце систематичне порушення авторських прав позивача з боку ВАТ «Молочник», також і того, що ВАТ вже припинив використання етикеток із зображенням творів позивача і не має намірів у подальшому їх використовувати.
Між тим з такими висновками суду погодитись не можна.
Розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 22.10.1981 року №650-р погоджена кошторисна вартість 176 тисяч карбованців на спорудження в парку імені Примакова у м.Києві пам'ятного знаку на відзнаку заснування м.Києва за проектом розробленим скульптором ОСОБА_1 та архітектором ОСОБА_2
Як видно із висновку №198а Управління державної експертизи проектів Держбуду УРСР по проекту спорудження пам'ятного знаку на відзнаку заснування м.Києва /»Ладдя»/, проект спорудження пам'ятного знаку - розроблений Київським творчо-виробничим об'єднанням «Художник» (авторська група - скульптор ОСОБА_1. і архітектор ОСОБА_2.) на підставі завдання на складення проектно-кошторисної документації, затвердженої заступником голови Київського міськвиконкому 21.05.1981 року та технічних умов міських організацій.
В п.9 зазначеного висновку передбачена виплата авторського гонорару за створення скульптурної композиції.
У 1982 році у парку імені Примакова у м.Києві споруджений «Пам'ятний знак на відзнаку заснування м.Києва» та актом від 22 травня 1982 року державною приймальною комісією прийнятий та переданий на баланс міськвиконкому Київської міської Ради народних депутатів(а.с.69 т.1).
Згідно паспорту на нерухомий пам'ятник історії та культури СРСР «Пам'ятний знак на відзнаку заснування м.Києва» від 05.12.1983 року, замовник пам'ятнику Київський міськвиконком, будівник Київське творчо-виробниче об'єднання «Художник» (а.с.67-68 т.1)
Згідно Свідоцтв про державну реєстрацію прав автора ПА №185 та ПА №186 від 09 липня 1996 року, державним агентством України з авторських і суміжних прав на твори образотворчого мистецтва: малюнок та скульптурну композицію «Засновники Києва», відбулася реєстрація прав автора ОСОБА_1 - на твір.
Авторство позивача на скульптурну композицію «Засновники Києва» підтверджується паспортом Міністерства культури УРСР, актом прийняття пам'ятного знаку від 22 травня 1982р., довідковими та енциклопедичними виданнями(а.с.67-69).
Враховуючи наведене суд, приходить до висновку, що «Пам'ятний знак на відзнаку заснування м.Києва» - «Ладдя» був створений та споруджений у парку імені Примакова у м.Києві на замовлення, тому авторами цього твору майнові права були передані замовнику, а ними отримана авторська винагорода.
Посилання позивача, що використання відповідачем ВАТ «Молочник» для маркування його продукції на етикетці зображення скульптурної композиції «Засновники Києва» порушує його майнові права як автора не грунтуються на Законі.
За таких обставин у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки вони є безпідставні.
Відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин , що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
невідповідність суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин рішення суду визнати законним та обґрунтованим не можна і воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в позові слід відмовити.
Керуючись ст. ст.303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Молочник» - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2006 року в частині задоволення позовних вимог - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Молочник» про стягнення компенсації за порушення авторських майнових прав на твір образотворчого мистецтва та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.