АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №22-1860/09 Головуючий у 1 інстанції: Мазур І.В.
Доповідач; Желепа О.В.
12 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючого: Желепи О.В. Суддів: Шахової О.В., Лапчевської О.Ф. При секретарі: Денисенко С. С. з участю адвоката: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1: 3-тя особа Орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права власності та стягнення грошової компенсації та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 : 3-тя особа орган опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про припинення права власності на квартиру та стягнення грошової компенсації, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2008 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_2, яка також представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно грошову компенсацію в розмірі 668250грн. (шістсот шістдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят гривень), а також судові витрати по справі в розмірі 1700грн. та 15грн. за інформаційно-технічне забезпечення, а всього 669965грн.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволений частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1
Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення змінити, зменшивши розмір стягнутої з нього компенсації до 501187 грн. 50 коп. В іншій частині рішення Святошинського районного суду м. Києва не оскаржено.
В апеляційному суді ОСОБА_1 та його представник доводи скарги підтримали.
ОСОБА_2. та її адвокат просили суд залишити рішення без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Визначаючи розмір грошової компенсації за частку майна, що належить позивачам на праві спільної власності, суд першої інстанції виходив з ринкової вартості спірної квартири, відповідно до довідки ТОВ «Міленіум Плюс» від 09.10.2008 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками, так як вони в повній мірі відповідають встановленим обставинам справи та вимогам Закону.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошей або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Згідно ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
- частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
- річ є неподільною;
- спільне володіння і користування майном є неможливим;
- - таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї; Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень...
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом , сторонам по справі на праві спільної часткової власності належить по 1/4 частині квартири АДРЕСА_1 Квартира складається з трьох ізольованих кімнат.
Рішенням Святошинського райсуду м. Києва від 22.03.200бр. в користування позивачів по справі виділено кімнати спірної квартири площею 17, 2кв.м. та 12, 3кв.м. , в користування ОСОБА_1 кімнату площею 12, 2кв.м. Зобов'язано відповідача ОСОБА_1 не чинити перешкод позивачам в користуванні квартирою. Дане рішення набрало законної сили.
Із наданих позивачами актів державного виконавця вбачається, що після набрання рішенням законної сили позивачі двічі вселялися в спірну квартиру, але після здійснення вселення відповідач знов змінив замки в квартирі і позивачі позбавлені можливою користуватися належним їм майном.
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що спільне користування квартирою сторонами неможливе, дійшов правильного висновку, про можливість задоволення позовних заяв в частині припинення права власності позивачів на спірну квартиру та стягнення з відповідача ОСОБА_1 грошової компенсації за частину майна, що їм належала.
Визначаючи розмір грошової компенсації, судом першої інстанції правильно були враховані роз'яснення Верховного Суду України, зроблені в п. "а" п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995року №20 ( зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998р. №15) "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", відповідно до яких вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно наданої довідки ТОВ "Міленіум плюс" ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 891000грн.(вісімсот дев'яносто одна тисяча гривень), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 180000доларів США.
З урахуванням суми дійсної вартості квартири, визначеній в даній довідці і частки кожного із сторін суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідача на користь позивачів солідарно з урахуванням їх часток має бути стягнуто грошову компенсацію в розмірі 668250 (шістсот шістдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят гривень).
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд мав стягнути з нього компенсацію в сумі 501187 грн. 50 коп. є необґрунтованими, оскільки відпові ОСОБА_1 не зазначає, якими документами підтверджуються його висновки про загальну вартість спірної квартири 668250 грн., від якої на його думку потрібно було відняти 1/4 частину від цієї суми.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.
Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 307, 308, 313, п.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 грудня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.