Справа № 22-1698-2009 р. Головуючий у 1 інстанції -
Іваненко Ю.Г. Доповідач - Лапчевська О.Ф.
10 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Лапчевської О.Ф.
Суддів - Корчевного Г.В., Ратнікової В.М.
при секретарі - Пересунько Я.В.
за участю
представника позивача - ОСОБА_2., ОСОБА_3. ^представника відповідачів - убчевського В.Д.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 що діє в інтересах ОСОБА_1
на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від З грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрегіональної Академії управління персоналом, Всеукраїнського загальнополітичного освітянського тижневика „Персонал плюс", Дочірнього підприємства „Видавничий дім „Персонал", В.О. головного редактора Всеукраїнського загальнополітичного освітянського тижневика „Персонал плюс" Довнич Вероніки Анатолівни, Всеукраїнської громадської організації „Антинаклепницька ліга" про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
Позивач 2 6.03.2008 р. звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що протягом жовтня-листопада 2006р. у друкованому засобі масової інформації Всеукраїнському загальнополітичному тижневику "Персонал плюс" та у Інтернет-виданні на сайті www..регзопаі-plus.net Всеукраїнського загальнополітичного освітянського тижневика "Персонал плюс" було опубліковано ряд статей, що містять недостовірну, нічим не підтверджену інформацію, яка порочить його ділову репутацію. На думку позивача, на момент опублікування недостовірних відомостей про нього в зазначених виданнях їх засновником та видавцем була Міжрегіональна Академія управління персоналом.
В судовому засіданні було замінено неналежного відповідача Головного редактора ВЗОТ „Персонал плюс" Богдана Довнич на належного В.о. головний редактор ВЗОТ „Персонал плюс" Довнич В. А. та притягнуто в якості співвідповідача ВГО „Антинаклепницька ліга".
Під час розгляду справи позивачем було неодноразово уточнено позовні вимоги, відповідно до яких позивач просив суд зобов'язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію, розміщену в статтях Інтернет-видання Всеукраїнського загальнополітичного освітянського тижневика "Персонал плюс", також інформацію, розміщену в статтях друкованого засобу масової інформації Всеукраїнського загальнополітичного освітянського тижневика "Персонал плюс" та повідомити позивача про строк і час опублікування спростування.
Позивач також просив стягнути на його користь моральну шкоду з Міжрегіональної Академії управління персоналом 30000грн., з Дочірнього підприємства "Видавничий дім "Персонал" 10000грн, з головного редактора Всеукраїнського загальнополітичного освітянського тижневика "Персонал плюс"-5000грн., з Громадської організації "Антинаклепницька ліга" -5000грн. та судові витрати.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від З грудня 2008 року у задоволенні позову було відмовлено.
ОСОБА_2 що діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом не було враховано, що на момент публікації МАУП був належним відповідачем. Крім того, строк позовної давності було перервано ухвалою Солом»янського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2007 року. Інформація, що була поширена про позивача - відноситься до оціночних суджень. Просив рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді Лапчевської О. Ф ., пояснення представників, дослідивши та обговоривши
доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з слідуючих підстав.
З матеріалів справи встановлено, що інформація, яку просить спростувати позивач, була розміщена у засобах массвої інформації та Інтернет-виданні у жовтні-листопаді 2006р. і про розміщення цієї інформації саме у цей час позивач знав.
Зазначені обставини підтверджуються змістом позовної заяви, заяв про доповнення та уточнення позовних вимог, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.10.2007р. у справі №2-789/07, поясненнями представників позивача.
Позовна заява ОСОБА_1. була підписана 26 березня 2008р. і подана до суду. Тобто передбачений п.2 ч.2 ст. 258 ЦК України строк позовної давності для цієї вимоги сплинув. Заяви про поновлення цього строку ні позивач, ні його представники до суду не надали. .
Сам по собі факт пред'явлення у січні 2007р. зустрічного позову до МАУП та надання суду копії ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 19.10.2007р. у справі №2-789/07, не може бути підставою для зупинення чи переривання перебігу позовної давності, оскільки ст. ст. 263, 264, 265 ЦК України такі підстави не передбачені.
Згідно пояснень представників позивача їм було рекомендовано звернутися з позовною заявою до належного, за підсудністю суду, що і було зроблено в березні 2008 р. Відповідно до ст. 265 ЦК це не є підставою для зупинки перебігу строку позовної давності.
Більше того, судом беззаперечно встановлено, що МАУП не є належним відповідачем у цій справі. Зазначене встановлено і вказаною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва, яка набрала чинності ще у жовтні 2007р. Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України зазначені обставини доказуванню не підлягають.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до МАУП від 16 січня 2007р. в окреме провадження виділена не була і по суті Солом'янським районним судом м. Києва не розглядалася.
Інші доводи апеляційної скарги також були предметом розгляду в суді першої інстанції, та по ним був зроблений вичерпний висновок, відповідно до норм матеріального права.
Рішення суду постановлено з дотриманням всім норм як матеріального, так і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують .
Керуючись ст . ст . 301, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 3 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного суду України на протязі двох місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги.