Справа № 22- 10155 / 2009р Головуючий у 1- інстанції: Гуменюк A.I.
Доповідач: Кравець В.А.
іменем України
14 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючої - Кравець В.А. Суддів - Мараєвої Н.Є., Кабанченко О.А. При секретарі: Козачук О.М.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2008 року в справі за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення, -
В січні 2006 року позивач звернувся в суд з зазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що між ним та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» 01 грудня 2005 року було укладено договір оренди для тимчасового проживання ОСОБА_1 в квартирі № АДРЕСА_1 Зазначав, що термін дії вказаного договору закінчився , проте, не зважаючи на попередження , відповідачка продовжує проживати в квартирі без правових на то підстав. Просив позов задовольнити та виселити ОСОБА_13 квартири № АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2008 року у задоволенні позову КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду, КП УЖГ «Спецжитлофонд» подало апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що судом не було враховано той факт, що у відповідачки відсутні правовстановлюючі документи на право проживання в спірній квартирі, вона була поселена тимчасово, на час дії договору оренди. Термін дії договору оренди закінчився, в подальшому не пролонгувався, тому подальше проживання відповідачки на спірній житловій площі є незаконним та таким, що порушує норми ЖК України.
В судовому засіданні апелянт скаргу підтримав. Заслухавши доповідь судді Кравець В.Л., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав: Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що підстав вважати, що на час судового розгляду справи договір оренди житлового приміщення припинений - відсутні, оскільки він не був виконаний належним чином.
Проте, з таким висновком суду погодитись неможливо , оскільки такого висновку суд дійшов без повного та всебічного з»ясування обставин справи, ретельної перевірки доказів та з невірним застосуванням норм матеріального права .
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19 квітня 2001 року за № 777 «Про комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», будинок АДРЕСА_1 закріплено за Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» на праві повного господарського відання.
01 грудня 2005 року між КП «Спецжитлофонд» та КП УЖГ «Печерськжитло» було укладено договір оренди житлового приміщення, згідно якого кв. 115 передана в орендне користування строком з 01 грудня 2005 року по 01 травня 2006 року.
Згідно акту прийому - передачі житлового приміщення, КП «Спецжитлофонд» (орендодавець) здає, а КП УЖГ «Печерськжитло» (орендар) приймає в користування кв. № АДРЕСА_1 для тимчасового проживання родини ОСОБА_1
П.5.1 договору передбачав строк його дії з 01 грудня 2005 року до 01 травня 2006 року.
П. 5.2 передбачав, що цей договір може бути продовжено за згодою Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.
Відповідно до п.п. 5.3, 5.4 договору після закінчення терміну договору або у випадку відмови орендаря від оренди житлового приміщення, воно (житлове приміщення) передається орендодавцю за актом прийому - передачі. Договір може бути розірваний достроково за згодою сторін та в порядку визначеному п.5.5 цього договору, а саме у разі відмови орендодавця від договору оренди житлового приміщення.
П.4.1.2 зазначеного договору передбачає відмову орендодавця від договору оренди житлового приміщення у разі: використання орендарем житлового приміщення не за призначенням, несення, реконструкції, перепланування будинку, в якому знаходиться орендоване житлове приміщення, невнесення орендарем орендної плати за оренду житлового приміщення протягом двох місяців підряд, передачі житлового приміщення без дозволу орендодавця у користування іншим юридичним або фізичним особам, створення загрози пошкодження житлового приміщення недбалою поведінкою мешканця, незгоди орендаря зі змінами умов договору оренди житлового приміщення, перепланування орендарем житлового та підсобного приміщення без згоди орендодавця.
Між тим, як зазначено вище, пункт 5.2 договору чітко вказує, що договір може бути продовжений' за згодою Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної .адміністрації, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору. Враховуючи, що таке звернення не надходило до Головного управління житлового забезпечення термін дії договору закінчився 01 травня 2006 року і посилання суду на пункти 4.1.2. являються помилковими.
Не може погодитись колегія з висновками суду першої інстанції і в тій частині, що сплата ОСОБА_1 житлово - комунальних платежів після спливу терміну дії договору є свідченням продовження дії договору, оскільки умовами договору такі наслідки не передбачені , крім того, чинність дії договору та умови його припинення ніким не оспорювалися. Безпідставним, на думку колегії, є посилання суду на ст. . 636 ЦК України , яка передбачає укладення договору на користь третьої особи, ОСОБА_1., , оскільки в даній нормі закону йдеться про розірвання або зміну договору без згоди третьої особи , проте, на час звернення до суду термін дії закінчився відповідно до його умов і стороною в договорі ОСОБА_1. не була.
Як встановлено судом, ОСОБА_1. спірна квартира була надана у зв»язку
пошкодженням її приватного житла внаслідок пожежі , а саме , будинку по вулиці
Верхньогірській, 9/2 в м. Києві, на час проведення ремонту, др якого було залучено кошти
місцевої влади, будь - яких правовстановлюючих документів на вселення та проживання
в квартирі ОСОБА_1. не видавалося.
Тому вимоги позивача , що випливають з договору оренди внаслідок закінчення терміну його дії та звільнення квартири ОСОБА_1 шляхом її виселення без надання іншого жилого приміщення є цілком законними та обґрунтованими і позов з цих підстав підлягає до задоволення , відповідно при цьому колегія суддів рішення першої інстанції скасовує та ухвалює нове по суті заявлених вимог, з»ясувавши при цьому дійсні обставини спору , перевіривши доводи і заперечення сторін .
Керуючись ст. . 109 ЖК України, ст. 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації
житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» - задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, в наступній редакції:
Позов задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" 8 грн. 50 коп. судового збору та 7 грн. 50 коп. Витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.