19 лютого 2020 року Справа № 160/11585/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Дніпродорсервіс" Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-
Комунальне підприємство "Дніпродорсервіс" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби за результатом моніторингу UA-V-2019-08-01-000030 у закупівлі UA-2019-04-18-001257-b.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновки про результати моніторингу закупівлі є необґрунтованими, протиправними та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства. Позивач не погоджується з результатами та висновками моніторингу, оскільки вважає, що зазначені у висновку порушення є формальними та несуттєвими. Враховуючи наведене, позивач вважає, що висновок Східного офісу Держаудитслужби є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 19.12.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.
11.01.2020 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Східним офісом Держаудитслужби проаналізовано тендерну документацію та виявлено її невідповідність вимогам законодавства в сфері закупівлі, крім того виявлено невідповідність прийнятої тендерної пропозиції умовам тендерної документації. Отже, на думку відповідача така тендерна пропозиція підлягала відхиленню. Враховуючи викладене, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
15.01.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованими та такими, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.
24.01.2020 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких було підтримано позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що відповідь на відзив позивача жодним чином не спростовує суті виявлених контролюючим органом в ході перевірки порушень, крім того зазначає, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальному запереченні виявлених порушень та спробі надати перевірці неправомірний характер.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представником позивача до суду було подано заяву про розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, враховуючи неявку представника позивача та представника відповідача відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу від 31.07.2019 року №147 «Про початок здійснення моніторингу закупівель», відділом контролю у сфері закупівель розпочато проведення моніторингу процедури закупівлі.
Підставою для проведення моніторингу закупівлі стала інформація, що викладена у зверненні громадської організації «Платформа Громадський Контроль» від 05.07.2019 року №888d6/19.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».
Моніторинг проводився на підставі наступних документів: річний план закупівель на 2019 рік, оголошення про проведення процедури, тендерну документацію затверджену рішенням тендерного комітету замовника від 18.04.2019, тендерну пропозицію учасника торгів ТОВ «СПЕКТР ТРЕЙД»; інформація, викладена у зверненні громадської організації «Платформа Громадський Контроль» від 05.07.2019 №888d6/19, що стала підставою для проведення моніторингу закупівлі; відповідь замовника на питання до пояснення.
Відповідачем, за результатами аналізу тендерної документації встановлено, що на порушення вимоги частини 3 статті 17 Закону, позивачем не зазначено спосіб документального підтвердження інформації щодо пунктів 3 та 8 частини першої статті 17 Закону. На порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону позивач не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «СПЕКТР ТРЕЙД», як таку, що не відповідає умовам тендерної документації та уклав з ним договір про надання послуг від 27.05.2019р. № 57. На порушення вимог Наказу №490, повідомлення про намір укласти договір, звіт про результати проведення процедури закупівлі; повідомлення про внесення змін до договору не відповідають за своїм змістом формам, затвердженим цим наказом.
За результатами моніторингу закупівлі № UА-2019-04-18-001257-b, Східним офісом Держаудитслужби складено висновок від 21.08.2019 та оприлюднено в електронній системі закупівель у відповідності до вимог ч. 6 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».
Не погоджуючись із такими висновками, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що порушують права та інтереси позивача, останній звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), пунктом 11 частини 1 статті 1 якого визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини 1 статті 7-1 Закону № 922-VІІІ моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 частини другої статті 7-1 Закону № 922-VIII, а саме:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків (критеріїв із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель);
2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Згідно з частиною 3 статті 7-1 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель (частина 4 статті 7-1 Закону № 922-VIII).
Відповідно до частини 6 статті 7-1 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Судом встановлено, що у даній справі моніторинг розпочато на підставі наказу Східного офісу Держаудитслужби від 31.07.2019 року № 147 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» частини другої статті 7-1 Закону № 922-VIII, пункту 9 Положення про Східний офіс Держаудитслужби.
Наказ оприлюднено 01.08.2019 року, тобто з дотриманням дводенного строку для публікації рішення про проведення моніторингу.
Висновок за результатом моніторингу затверджено 21.08.2019 року, тобто протягом 15 робочих днів, та опубліковано його 22.08.2019 року.
Вищевикладені факти підтверджують дотримання відповідачем всіх передбачених законодавством термінів для проведення моніторингу закупівель.
Щодо тверджень позивача про відсутність чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених порушень, зазначених у висновку, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 8 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» №922 замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Відповідно до ч.10 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» №922 у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
У пункті 3 Висновку чітко вказано, що Східний офіс Державної аудиторської служби зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Неможливість зрозуміти позивачем способу усунення виявлених порушень не може бути підставою для скасування оскарженого висновку і може слугувати підставою для звернення до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку, відповідно до ч. 8 ст. 7-1 Закону № 922.
Щодо порушення позивачем вимог частини 3 статті 17 Закону, а саме те, що позивачем не зазначено спосіб документального підтвердження інформації щодо пунктів 3 та 8 частини першої статті 17 Закону та щодо порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону, про те, що позивач не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «СПЕКТР ТРЕЙД», як таку, що не відповідає умовам тендерної документації, суд зазначає наступне.
Згідно частини 3 статті 17 Закону № 922 замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура (пункт 3 та 8 частини першої статті 17 Закону № 922).
Судом встановлено, що замовником - Комунальним підприємством «Дніпродорсервіс» в порушення вимоги частини 3 статті 17 Закону № 922 не зазначено спосіб документального підтвердження інформації щодо пунктів 3 та 8 частини першої статті 17 Закону.
Посилання позивача на листи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України є безпідставним, оскільки не звільняє замовника від обов'язку визначення способу документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті.
Крім того, як встановлено судом, на підтвердження фінансової спроможності на виконання пункту 5.4. Додатку 3 до тендерної документації, суб'єкт малого підприємництва подає «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» за останній звітній період.
Як видно з матеріалів справи, у тендерній пропозиції, учасником надано такий звіт, проте звіт не підписаний уповноваженими особами (керівник, головний бухгалтер).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 996).
Загальні вимоги до фінансової звітності визначені ст. 11 Закону №996, зокрема відповідно до частини 1 цієї статті фінансова звітність має бути підписана керівником та бухгалтером підприємства.
Відповідно до Квитанції №2 про подання звіту, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, який поданий до Держстату України, підписаний електронними цифровими підписами (ЕЦП). Вказана Квитанція №2 за своєю суттю є лише підтвердженням надання звітності електронною поштою.
Пунктом 4 частини першої статті 30 Закону № 922 встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Однак на порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «СПЕКТР ТРЕЙД», як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.
Таким чином, суд зазначає про обґрунтованість та правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог частини 3 статті 17 Закону, а саме те, що позивачем не зазначено спосіб документального підтвердження інформації щодо пунктів 3 та 8 частини першої статті 17 Закону та щодо порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону.
Щодо порушення позивачем вимог Наказу № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" від 22.03.2016 року, суд зазначає про таке.
Суд зазначає, що пунктом 2 Наказу №490 передбачено, що формами документів, затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель.
З 03.05.2019 року набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 21.03.2019 року №463 «Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2019 року № 490», яким внесені зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених наказом Мінекономрозвитку № 490.
Наказом внесені зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, які передбачають доповнення форм новими пунктами, зокрема, «Вид предмета закупівлі», «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)», «Джерело фінансування закупівлі», «Номер додаткової угоди», «Сума договору після внесення змін», «Кількість товарів або обсяг виконаних робіт чи надання послуг після внесення змін».
Порядок заповнення деяких нових пунктів було роз'яснено листом Мінекономрозвитку від 28.05.2019 року №3304-04/22177-06.
Крім того, як видно з листа Мінекономрозвитку від 28.05.2019 року №3304-04/22177-06 згідно з інформацією, наданою державним підприємством «Прозорро», на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель відображення полів «Вид предмета закупівлі», «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)», «Номер додаткової угоди», «Сума договору після внесення змін» завершені та доступні до заповнення замовниками, а також оновлено друковані форми з їх наявністю.
Відтак, суд зазначає, що висновки відповідача в цій частині також є підтвердженими та обґрунтованими, а тому вимоги позивача в цій частині також не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати сплачені позивачем не стягуються.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства "Дніпродорсервіс" Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Горбалінський