Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7000/19
Провадження № 2/711/402/20
27.02.2020 м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі Осадчій А.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку спільного майна, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси із позовом, в якому просить: встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу її з відповідачем ОСОБА_2 з 17.05.2014 до 17.08.2019; визнати автомобіль марки BMW, модель 320d, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя; залишити право власності за ОСОБА_2 на майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме вищевказаний автомобіль марки BMW д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 137700,00 грн. зі сплатою грошової компенсації за належну їй 1/2 частину автомобіля в сумі 68 850,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1/2 частину боргового зобов'язання у розмірі 7500,00 грн., а також зобов'язати ОСОБА_2 відшкодувати витрати на проведення оцінки транспортного засобу марки BMW, д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 500,00 грн. Судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу) покласти на відповідача.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька Світлана Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/7000/19 (а.с. 25).
Ухвалою суду від 02.10.2019 вказану цивільну справу прийнято, відкрито провадження та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Крім того, сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи (а.с. 28).
Між тим, 27.02.2020 позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву від 27.02.2020 про залишення позову без розгляду. Також зазначила, що наслідки залишення позову без розгляду їй відомі та зрозумілі.
У підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.
У підготовче засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи думку учасників справи, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що заява про залишення позову без розгляду підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Так, 27.02.2020 позивачка ОСОБА_1 подала заяву про залишення позовних вимог до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку спільного майна, - без розгляду і вона прийнята судом.
Як визначено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Залишення позову без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, подання заяви про залишення позову без розгляду є диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Таким чином, у цьому випадку позивачка скористалася таким правом, що не суперечить вимогам процесуального законодавства і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 200, 257, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання, зазначене у позовній заяві: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку спільного майна, - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 27.02.2020.
Головуючий: С. М. Позарецька