справа №824/27/20
провадження 22-вк/824/59/2020 головуючий суддя: Сліпченко О.І.
Іменем України
25 лютого 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Сліпченка О.І.
за участю секретаря: Пітенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Кредитної спілки «СуперКредит» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 03 січня 2020 року, ухвалене у складі третейського судді Логош Т.В., у справі за позовом Кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У лютому 2019 року Кредитна спілка «СуперКредит» (надалі КС «СуперКредит») звернулася із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 03 січня 2020 року за позовом Кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заява обґрунтована тим, що вищевказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «СуперКредит»: суму несплаченого тіла кредиту в розмірі 1 492,59 грн., суму нарахованих процентів станом на 03 грудня 2019 року в розмірі 11 982,98 грн., суму понесених витрат на листування у розмірі 31,00 грн, суму сплаченого третейського збору в розмірі 1 900,00 грн., суму понесених витрат на правову допомогу у розмірі 1 1078,05 грн., що разом складає суму в розмірі 16 484 грн. 62 коп.
У рішенні строк його виконання не встановлений, а, отже, воно підлягає негайному виконанню. На даний час рішення суду не виконано.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином, будь-яких заяв, клопотань до суду не подавали.
Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін з урахуванням вимог ч.1 ст.485 ЦПК України, відповідно до якої неявка у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи сторін, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 483 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.
Положеннями статті 55 Закону України «Про третейські суди» визначено, що рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
З матеріалів справи вбачається, що 27 лютого 2018 року між Кредитною спілкою "СуперКредит" (кредитодавець), з однієї сторони, членом Кредитної спілки "СуперКредит" ОСОБА_2 (позичальник), з другої сторони, ОСОБА_1 (поручитель), з третьої сторони було укладено кредитний договір №СК-10/033/18/74/20C3, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику фінансовий кредит в сумі 50 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості (а.с. 5).
На виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором 27 лютого 2018 року між Кредитною спілкою "СуперКредит" (кредитодавець), з однієї сторони, ОСОБА_1 (поручиитель), з другої сторони, та ОСОБА_2 (позичальник), з третьої сторони, було укладено договір поруки № СК-10/033/18/74/20C3, предметом якого є солідарна відповідальність поручителя та позичальника перед кредитодавцем за виконання зобов'язань по кредитному договору кредитної лінії № СК-10/033/18/74/20C3 від 27 лютого 2018 року (а.с. 8).
Встановлено, що п. 4.2 договору поруки № СК-10/033/18/74/20C3 від 27 лютого 2018 року містить третейське застереження, відповідно до якого спори, пов'язані з даним договором, вирішуватимуться шляхом розгляду їх Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській організації "Право та обов'язок" відповідно до його регламенту.
Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 03 січня 2020 року у справі № 119/19 задоволено позов Кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «СуперКредит» суму несплаченого тіла кредиту в розмірі 1 492,59 грн., суму нарахованих процентів станом на 03 грудня 2019 року в розмірі 11 982,98 грн., суму понесених витрат на листування у розмірі 31,00 грн, суму сплаченого третейського збору в розмірі 1 900,00 грн., суму понесених витрат на правову допомогу у розмірі 1 1078,05 грн., що разом складає суму в розмірі 16 484 грн. 62 коп.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконує добровільно рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 03 січня 2020 року, ніяких дій щодо погашення заборгованості не здійснює.
Відповідно до ст. 21 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейському суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає із цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст.486 ЦПК України.
Так, виключний перелік підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду міститься у статті 486 ЦПК України, а саме у разі якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Так, Законом України «Про третейські суди» передбачено, що третейські суди можуть розглядати будь-які спори, за винятком зокрема тих, які випливають з договору споживчого кредиту і за своїм змістом пов'язані із захистом прав споживачів банківських послуг.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що зазначена справа була підвідомча третейському суду відповідно до Закону України «Про третейські суди».
Суд встановив, що заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду подана заявником у межах строку, встановленого ч.2 ст.483 ЦПК України. Рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, і питання, вирішені судом, не виходять за межі третейської угоди. Докази, що третейська угода визнана недійсною також відсутні, склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідає вимогам закону, рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів відповідно до закону, питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішувались.
За таких обставин, матеріали справи не містять доказів наявності підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, перелік яких зазначений у ст.486 ЦПК України.
Оскільки суд приходить до висновку про задоволення заяви Кредитної спілки «СуперКредит» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 03 січня 2020 року у даній справі, тому на підставі положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «СуперКредит» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1051,00 грн.
Керуючись ст.ст. 483-487 ЦПК України, статтями 2, 55, 56 Закону України «Про третейські суди» суд,
Заяву Кредитної спілки «СуперКредит» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 03 січня 2020 року задовольнити.
Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 03 січня 2020 під головуванням третейського судді Логош Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Кредитної спілки «СуперКредит» (місце знаходження - 02140, м.Київ, пр-т П.Григоренка, 39-Б, оф. 123, ЄДРПОУ 37917325, IBAN НОМЕР_2, в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) суму несплаченого тіла кредиту в розмірі 1 492,59 грн., суму нарахованих процентів станом на 03 грудня 2019 року в розмірі 11 982,98 грн., суму понесених витрат на листування у розмірі 31,00 грн, суму сплаченого третейського збору в розмірі 1 900,00 грн., суму понесених витрат на правову допомогу у розмірі 1 1078,05 грн., що разом складає суму в розмірі 16 484 грн. 62 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «СуперКредит» судовий збір у розмірі 1 051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 25 лютого 2020 року.
Суддя О.І. Сліпченко