Справа № 727/5105/16-а
25 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Кузьменко Л.В. Франовської К.С.
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Маринюка Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірною відмову у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку його пенсії за вислугу років згідно довідки прокуратури Чернівецької області.
Також, позивач просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії з 30.05.2015 року по відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в ред. 05.11.1991) із розрахунку 80% середньомісячного заробітку згідно з довідкою прокуратури області від 29.05.2015 року №18/170 вих. та перерахувати пенсію з 01.01.2016 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в ред. 05.11.1991) з врахуванням 80% середньомісячного заробітку згідно з довідкою прокуратури області від 24.05.2016 року № 18/237 вих-16.
Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2016 року позов задоволено повністю.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 року постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.07.2016 року скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в січні 2020 року позивач подав заяву про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 року за виключними обставинами.
Підставою для звернення ОСОБА_1 з заявою за виключними обставинами стало рішення Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), яким визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи заявленої заяви та просив суд задовольнити її у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви позивача про перегляд постанови за виключними обставинами та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 року за виключними обставинами, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про прокуратуру”.
24.05.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам відповідно до (постанови) розпорядження Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», для чого подав довідку прокуратури Чернівецької області за вих. №18/237 вих-16 від 24.05.2016 року.
Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом за № 134/Б-11 від 02.06.2016 року відмовило ОСОБА_1 в перерахунку та повідомило його про те, що з 01 червня 2015 року раніше призначені пенсії в порядку та на умовах Закону України «Про прокуратуру» не перераховуються.
Не погодившись із відмовою у перерахунку йому пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 липня 2016 року позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 року постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.07.2016 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року відповідно до довідки прокуратури Чернівецької області від 24.05.2016 року № 18/237/ вих-16 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2016 року відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( в редакції 05.11.1991 року) з врахуванням 80% середнього заробітку, згідно з довідкою прокуратури Чернівецької області від 24.05.2016 року № 18/237/ вих-16 . В решті постанову залишити в силі.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в січні 2020 року позивач подав заяву про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 року за виключними обставинами.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 року за виключними обставинами, колегія суддів приходить до висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 86 Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» передбачено пенсійне забезпечення працівників прокуратури.
Разом із тим, Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
15.07.2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України «Про прокуратуру», крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (листопад 2016 року) частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону України «Про прокуратуру» втратили чинність.
Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (чинної на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.
Зі змісту постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року встановлено, що оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій прокурорів у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015 року, а Кабінетом Міністрів України (відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру») не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії, не вбачається.
Згідно з ст. 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.1, 5 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч.5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
В силу приписів частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Таким чином, апеляційний суд зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов'язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 вказано про втрату чинності положеннями Закону № 1697-VII, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, та установлено наступний порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, саме з 13 грудня 2019 року втратили чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.
В свою чергу, відповідно до ч.6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
За таких обставин, не заперечуючи право позивача на перерахунок пенсії, вказане рішення Конституційного Суду України не може бути застосовано до правовідносин з приводу перерахунку пенсії позивачеві за період до 13.12.2019 року.
Схожі правові позиції викладені Верховним Судом у постанові від 19.11.2018 року у справі №755/4893/18, від 23 січня 2019 року у справі №820/2462/17, від 15 травня 2019 року у справі №640/20317/16-а.
Отже, станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії останній діяв відповідно до вимог чинного законодавства, адже на момент вчинення таких дій частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, яка передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, була чинною.
Оскільки предметом розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції були правовідносини, що існували до прийняття рішення Конституційного суду України у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) від 13 грудня 2019 року, а судове рішення, яке позивач просить переглянути за виключними обставинами, не містило вимог зобов'язального характеру (не було зобов'язано відповідача вчинити дії, у тому числі нарахувати та виплатити, стягнути кошти), оскільки за наслідком апеляційного перегляду в позові позивача було відмовлено, відсутні підстави для задоволення такої заяви
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 року за виключними обставинами у справі №727/5105/16-а, оскільки рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду під час ухвалення постанови про перегляд якої просив заявник.
Відповідно до ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Згідно з ч.1, 2 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
На підставі зазначеного вище, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 року за виключними обставинами у справі №727/5105/16-а, а тому колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви.
Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірною відмову у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329, 369 КАС України.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Кузьменко Л.В. Франовська К.С.