Справа № 459/1231/19
Провадження № 2/459/210/2020
20 лютого 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.
з участю секретаря Козак І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
02.05.2019 року представник позивача звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача 11708,17грн. кредитної заборгованості. В обґрунтування позову послався на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 06.01.2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 121376,80 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, проте умов укладеного договору належним чином не виконав. У зв'язку з цим утворилася заборгованість за кредитом. Також стверджує, що при підписанні анкети-заяви відповідач ознайомився та погодився із Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які разом становлять між ними договір про надання банківських послуг.
Ухвалою від 10.05.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 08.10.2019 року з повідомленням сторін.
08.10.2019 розгляд справи відкладався за заявою відповідача на 20.02.2020.
Сторони в судове засідання не з'явились.
20.02.2020 представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи у зв"язку із зайнятістю представника банку. Також вказав, що позов підтримує.
Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву та будь-яких інших заяв чи клопотань не подавав.
У відповідності положень ст.247, ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
01.01.2011 року сторони уклали кредитний договір у вигляді заяви-анкети, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 12137,80 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У вказаній вище заяві-анкеті зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він знайомився з даним договором до його підписання і погодився з його умовами.
До кредитного договору позивач додав: 1) витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; 2) витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. При цьому, позивач стверджує, що вони є невід'ємними частинами спірного договору.
При цьому, позивач стверджує, що вони є невід'ємними частинами спірного договору.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача складається із: 7471,11 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1247,33 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1556,01 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 400 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 533,72 грн. - штраф (процентна складова).
У анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Разом з цим, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим банком в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з ст.81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд вважає, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Приватбанку», що містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Вище викладені висновки й міркування відповідають позиції Великої Палат Верховного Суду, що викладена у постанові від 03.07.2019 р. по справі № 342/1807/17 (провадження № 14-131цс19).
У даній справі відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримався вимог законодавства про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
За таких обставин та міркувань суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту - 7471,11 грн..
Поряд з цим, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті банку у анкеті-заяві, тому що витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умов та правил надання банківських послуг в «Приватбанку» не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача у користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 1921 грн. (сплачений позивачем судовий збір) ? 7471,11 грн. (розмір задоволених вимог) / 11708,17 (заявлений розмір вимог) грн. = 1225,81 грн..
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентиф.номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, вул.Грушевського,1Д, м.Київ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.01.2011 року у сумі 7471,11 (сім тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 11 коп., що становить суму непогашеного тіла кредиту.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі 1225 (одна тисяча двісті двадцять п'ять) грн. 81 коп..
У решті вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.02.2020 р.
Суддя: М. Д. Новосад