Справа № 579/1655/19
2/579/90/20
14 лютого 2020 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі - головуючого судді Моргуна О.В.,
за участі секретаря Печенової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.02.2003 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.03.2003 року він є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 . 25 травня 2012 року за вказаною адресою за його згодою зареєстрував своє місце проживання ОСОБА_2 , який співмешкав з його дочкою ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 , який зареєстрований за вищезазначеною адресою, у 2013 році виїхав до Житомирської області, з його дочкою не проживає, він не сплачує за комунальні послуги, ніякої зацікавленості до будинку не проявляє, його особисті речі в будинку відсутні. До м.Кролевець він не приїжджає, в добровільному порядку знятись з місця реєстрації не бажає, чим порушує його (позивача) права як власника, оскільки він не має змоги оформити житлову субсидію.
Враховуючи викладене, позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує (а.с.16).
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (а.с. 25), в судове засідання не з'явився без повідомлення причин неявки, відзив на позовну заяву не подав.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання позивача суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13 лютого 2003 року, посвідченим державним нотаріусом Кролевецької державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за № 321, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.03.2003 року (а.с.10, 11).
Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Кролевецької міської ради Сумської області 10 липня 2019 року № 893, в житловому будинку по АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , 1958 року народження, та, серед інших, ОСОБА_2 , 1986 року народження (а.с.12).
За змістом позовної заяви ОСОБА_2 , який не є членом сім'ї власника житла - позивача ОСОБА_1 , з дозволу останнього був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 , однак з 2013 року у вказаному житловому приміщенні не проживає, його особисті речі в будинку відсутні, житлово-комунальні послуги він не сплачує.
Факт тривалого не проживання відповідача в будинку АДРЕСА_1 підтверджується довідкою голови вуличного комітету №37 м.Кролевець, згідно з якою ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 не проживає 6 років, з 2013 року (а.с.13).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У відповідності до статті 1 Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 150 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст.71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках, передбачених пунктами 1-7 частини 3 цієї статті.
Згідно ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.
Суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 вселився у спірне житлове приміщення як наймач.
Позивачем надані докази відсутності відповідача за місцем реєстрації понад 6 місяців, поважних причин непроживання відповідача більше шести місяців за адресою: АДРЕСА_2 .Кролевець Сумської області, вул. Андріївська, буд. АДРЕСА_1 , передбачених п. 1-7 ч.3 ст. 71 ЖК Української РСР, судом не встановлено.
Судом не встановлено, що відповідач оспорював виселення зі спірного житла, звертався до правоохоронних органів з заявою на неправомірні дії позивача щодо перешкоди користування житловим приміщенням, тобто не надав суду доказів, що покинув житло проти його справжньої волі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і припинення дії, яка порушує право, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Виходячи з вимог ст. 321 ЦК України, ст. 5 ЦПК України суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1 .
Рішення суду про позбавлення особи права користування житловим приміщенням, є підставою для зняття цієї особи з реєстрації у відповідності до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. № 1382-ІV.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору (а.с. 8), у відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Відповідно до ст.ст. 71, 72 ЖК Української РСР, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 82, 141, 247, 263-265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України,-
позовну заяву ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Кролевецький районний суд Сумської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 19 лютого 2020 року.
Суддя О. В. Моргун