15.02.2020 Справа № 756/5443/19
Ун. № 756/5443/19
Пр. № 2/756/1111/20
29 січня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.
секретаря Нєдєлько Т.І.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» про визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання здійснити реєстрацію місця проживання,
16.04.2019 року позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з цивільним позовом до Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» про визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання здійснити реєстрацію місця проживання.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він проживає у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 з дня свого народження за ордером на вселення його бабусі ОСОБА_3 .
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2018 року у справі № 826/12081/17 встановлено, що позивач проживав у вищевказаному житловому приміщенні з дня свого народження разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 , батьком та тіткою ОСОБА_5 . В свою чергу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є дочками ОСОБА_3 , яка була робітницею санаторію «Труд» та зверталась до профспілки для виділення для її сім'ї додаткового житла. Згідно наказу філії АТ «Укрпрофоздоровниця» № 68 від 02.09.1997 року матері позивача було виділено додатково квартиру АДРЕСА_2 , яка звільнилась, а тому квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 стали вважатись квартирою АДРЕСА_3.
У зв'язку з розлученням бабусі позивача - ОСОБА_6 з чоловіком ОСОБА_7 квартиру знову було поділено на дві під номерами 1 та 4. Тітка позивача ОСОБА_5 залишилась з матір'ю, а мати позивача з дідусем.
21.04.1989 виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів було прийнято рішення №347 «Про затвердження переліку непридатних для проживання будинків у м.Києві», у додатку до якого до числа вказаних будинків віднесено будинки АДРЕСА_4 , які підлягають знесенню.
У будинку АДРЕСА_5 в квартирі АДРЕСА_2 постійно проживає позивач з родиною (дружина та дитина), в квартирі АДРЕСА_3 проживає тітка позивача.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2018 скасовано рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів №347 від 21.04.1989 «Про затвердження переліку непридатних для проживання будинків у м.Києві».
Розпорядженням Подільської районної державної адміністрації № 207 від 29.02.2000 року будинок за адресою: АДРЕСА_5 визнано житловим, а Київським міським бюро технічної інвентаризації та міжвідомчою комісією Подільської районної державної адміністрації проведено обстеження зазначеного будинку, при якому встановлено, що він є житловим з ізольованими квартирами посімейного заселення, а тому вищевказаний будинок не є гуртожитком.
Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» на ім'я позивача, як квартиронаймача укладено Договір № 401 від 25.04.2017 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до якого позивачу нараховуються платежі за користування квартирою та спожиті житлово-комунальні послуги.
Факт постійного проживання позивача у квартирі за адресою: АДРЕСА_6 з дня народження до часу подання позовної заяви підтверджується довідкою про місце реєстрації проживання, виданою відділом з питань місця проживання / перебування фізичних осіб Оболонської РДА м. Києва № 75/682 від 14.04.2017 року.
Однак позивач позбавлений можливості оформити право власності на займане ним житло, оскільки і досі зареєстрований у ньому, як у гуртожитку, хоча квартира не є гуртожитком починаючи з 2000 року. Під час звернення до органів державної реєстрації Оболонського району м.Києва позивачу повідомлено, що відсутні у органів державної реєстрації відсутні правові підстави для видачі ордеру на вселення в зазначене житлове приміщення, а отже існують перешкоди для проведення реєстрації місця проживання позивача в зв'язку з відсутністю у нього ордеру на вселення в зазначене житлове приміщення.
ОСОБА_4 , яка є матір'ю позивача та ОСОБА_3 , яка є бабусею позивача померли, проте позивачем в чинний спосіб укладено договір найму житлового приміщення, який є обов'язковим для права користування житлом в будинках державного і громадського житлового фонду, однак ордеру на вселення позивача до вищевказаної квартири виданий не був у зв'язку із зміною структури управління комунальним господарством м. Києва.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати за ним право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_7 а також здійснити реєстрацію позивача у квартирі житлового будинку, а не гуртожитку.
07.08.2019 на адресу Оболонського районного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача - КП «Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району у м. Києві», в якому зазначено про те, що дії щодо проведення реєстрації чи перереєстрації не відносяться до компетенції вищевказаного комунального підприємства.
14.08.2019 на адресу Оболонського районного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача - Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому зазначено про те, що позивач не надав доказів щодо його постійного спільного проживання та ведення спільного господарства з наймачем квартири. Крім того зазначено, що позивач обрав помилковий спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів, оскільки питання щодо реєстрації місця проживання не відносяться до повноважень суду, а є дискреційними повноваженнями Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації.
02.09.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що твердження відповідача - КП «Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району у м. Києві» про те, що зазначене комунальне підприємство не є належним відповідачем є безпідставним оскільки зазначений будинок обслуговується структурним підрозділом відповідача.
29.01.2020 до Оболонського районного суду м. Києва позивачем подано заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій позивач просить прийняти відмову від позовних вимог в частині зобов'язання Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити реєстрацію місця проживання позивача.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації до суду не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Суд вважає за можливе розгляд справи за відсутності представника відповідача - Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації.
Представник відповідача - КП «Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району у м. Києві» до суду не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Суд вважає за можливе розгляд справи за відсутності представника відповідача - КП «Керуюча компанія з Обслуговування житлового фонду Оболонського району у м. Києві».
Заслухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:
Наказом філії АТ «Укрпрофоздоровниця» № 68 від 02.09.1997 року ОСОБА_3 було виділено квартиру за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 10).
Позивач проживає у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 з дня свого народження за ордером на вселення його бабусі ОСОБА_3 .
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2018 року у справі № 826/12081/17 встановлено, що позивач проживав у вищевказаному житловому приміщенні з дня свого народження разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 , батьком та тіткою ОСОБА_5 . В свою чергу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є дочками ОСОБА_3 , яка була робітницею санаторію «Труд» та зверталась до профспілки для виділення для її сім'ї додаткового житла. Згідно наказу філії АТ «Укрпрофоздоровниця» № 68 від 02.09.1997 року матері позивача було виділено додатково квартиру АДРЕСА_2 , яка звільнилась, а тому квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 стали вважатись квартирою АДРЕСА_3.
У зв'язку з розлученням бабусі позивача - ОСОБА_6 з чоловіком ОСОБА_7 квартиру знову було поділено на дві під номерами 1 та 4. Тітка позивача ОСОБА_5 залишилась з матір'ю, а мати позивача з дідусем.
21.04.1989 виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів було прийнято рішення №347 «Про затвердження переліку непридатних для проживання будинків у м.Києві», у додатку до якого до числа вказаних будинків віднесено будинки АДРЕСА_4 , які підлягають знесенню.
У будинку АДРЕСА_5 в квартирі АДРЕСА_2 постійно проживає позивач з родиною (дружина та дитина), в квартирі АДРЕСА_3 проживає тітка позивача.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2018 скасовано рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів №347 від 21.04.1989 «Про затвердження переліку непридатних для проживання будинків у м.Києві».
Розпорядженням Подільської районної державної адміністрації № 207 від 29.02.2000 року будинок за адресою: АДРЕСА_5 визнано житловим, а Київським міським бюро технічної інвентаризації та міжвідомчою комісією Подільської районної державної адміністрації проведено обстеження зазначеного будинку, при якому встановлено, що він є житловим з ізольованими квартирами посімейного заселення, а тому вищевказаний будинок не є гуртожитком.
Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» на ім'я позивача, як квартиронаймача укладено Договір № 401 від 25.04.2017 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до якого позивачу нараховуються платежі за користування квартирою та спожиті житлово-комунальні послуги.
Розпорядженням Подільської районної державної адміністрації № 207 від 29.02.2000 року будинок за адресою: АДРЕСА_5 визнано житловим, а Київським міським бюро технічної інвентаризації та міжвідомчою комісією Подільської районної державної адміністрації проведено обстеження зазначеного будинку, при якому встановлено, що він є житловим з ізольованими квартирами посімейного заселення, а тому вищевказаний будинок не є гуртожитком.
Згідно ч. 1 ст. 61 Житлового кодексу Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Судом встановлено, що позивачем в чинний спосіб укладено договір найму житлового приміщення, який є обов'язковим для права користування житлом в будинках державного і громадського житлового фонду, однак ордеру на вселення позивача до вищевказаної квартири виданий не був у зв'язку із зміною структури управління комунальним господарством м. Києва.
Згідно ст. 179 Житлового кодексу Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» на ім'я позивача, як квартиронаймача укладено Договір № 401 від 25.04.2017 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до якого позивачу нараховуються платежі за користування квартирою та спожиті житлово-комунальні послуги.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині права користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_7 за позивачем ОСОБА_2 .
Щодо позовних вимог про зобов'язання судом відповідачів здійснити реєстрацію ОСОБА_2 у квартирі житлового будинку, а не гуртожитку, суд вважає, що повноваження щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб є дискреційними повноваженнями органу реєстрації місця проживання фізичних осіб і тому суд не може втручатись у їх виконання у спосіб, зазначений позивачем. У випадку відмови у проведенні реєстрації місця проживання позивача на підставі рішення суду про визнання за ним права користування квартирою, така відмова може бути оскаржена до суду в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, ЦПК України, ст.ст. 61, 179 ЖК УРСР,
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» про визнання права користування житловим приміщенням, зобов'язання здійснити реєстрацію місця проживання - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_7 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.02.2020.
Суддя А.М.Майбоженко