справа № 563/142/20
14 лютого 2020 року м. Корець
Суддя Корецького районного суду Рівненської області Опришко П.З. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору та недійсним одностороннього збільшення ПАТ «Альфа-Банк» відсоткової ставки за кредитним договором від 11.12.2007 року №700002556,-
12.02.2020 року позивачка звернулася досуду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору та недійсним одностороннього збільшення ПАТ «Альфа-Банк» відсоткової ставки за кредитним договором від 11.12.2007 року №700002556.
13.02.2020 року позивачка звернулася до суду з заявою про забезпечення позову. Свою заяву обґрунтовує тим, що нею одночасно з поданням клопотання про забезпечення позову подано позовну заяву про визнання частково недійсним кредитного договору та недійсним одностороннього збільшення ПАТ «Альфа-Банк» з 01.09.2008 року відсоткової ставки з 13% річних до 16,5% за кредитним договором від 11.12.2007 № 700002556 з ОСОБА_1 (№ справи в Корецькому районному суді Рівненської області - 563/142/20). Вважає, що якщо позов не буде вчасно забезпечено, то позивача може бути незаконно позбавлено права власності на майно. На думку позивача, на транспортний засіб Volkswagtn Passat В6, 2007 року випуску, колір - зелений, державний номер - НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , тип - легковий седан (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане - 11.12.2007 РВ ДДАІ МВС України), на який рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 16 березня 2017 року звернуто стягнення шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» необхідно накласти арешт та заборону проведення прилюдних торгів згідно з Законом України «Про виконавче провадження». Це необхідно на думку позивача для того, щоб автомобіль не було реалізовано за заявкою приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренком С.П. за виконавчим провадженням № 59403803 від 24.06.2019 року з примусового виконання в інтересах стягувача шляхом проведення прилюдних торгів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Тому розгляд заяви про забезпечення позову провадиться без виклику учасників справи.
Дослідивши подані документи, на яких ґрунтуються вимоги про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Звертаю увагу, на те, що п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Як слідує з поданої позовної заяви позивач звернувся до суду з вимогою про визнання частково недійсним кредитного договору та недійсним одностороннього збільшення ПАТ «Альфа-Банк» з відсоткової ставки за кредитним договором від 11.12.2007 року №700002556.
У заяві про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на транспортний засіб Volkswagtn Passat В6,2007 року випуску, колір зелений, державний номер НОМЕР_4 НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , тип - легковий седан (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане - 11.12.2007 РВ ДДАІ МВС України). А також, заборонити його реалізацію приватному виконавцю виконавчого округу Рівненської області Сідоренком С.П. за виконавчим провадженням № 59403803 від 24.06.2019 року з примусового виконання в інтересах стягувача шляхом проведення прилюдних торгів.
Співмірність у застосуванні заходів забезпечення позову передбачає дотримання судом такого балансу інтересів сторін, що виключає як надмірні негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову для приватних прав та інтересів відповідача, так і негативні наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів для прав та інтересів позивача, пов'язаних із публічних інтересів правосуддя, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконань про не співмірність заявлених вимог у заяві позивача про забезпечення позову з вимогами, викладеними у позовній заяві. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Позивачем не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не вказано відомостей, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 6 ч. З ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Фактично заявник просить вжити заходи забезпечення позову з метою перешкоджання виконання судового рішення у іншій справі з приводу іншого спору, що виходить за межі мети забезпечення позову, яка полягає у вжитті судом, у провадженні якого перебуває справа.
Верховним Судом у постанові від 3 квітня 2019 року у справі №211/129/18-ц сформульовано правову позицію, згідно з якої суд не може заборонити державному виконавцеві вживати необхідних заходів щодо своєчасного й повного виконання рішення. Вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.
Згідно з ч. 11 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки не обґрунтована заявником у контексті необхідності застосування таких заходів, а також у контексті їх співмірності та відповідності до заявлених позовних вимог.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи обставини справи, характер правовідносин, предмет та підстави позову, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору та недійсним одностороннього збільшення ПАТ «Альфа-Банк» з відсоткової ставки за кредитним договором від 11.12.2007 року №700002556 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Опришко П.З.