30 січня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1845/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 в адміністративній справі №280/1845/19, ухвалене суддею Конишевую О.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області про визнання незаконним та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У квітні 2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області , в якому позивач просив суд: визнати незаконним та скасувати рішення Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області № 01 від 27 лютого 2019 року, яким були достроково припиненні повноваження за народною ініціативою Азовського сільського голови Розівського району Запорізької області - Дашевського ОСОБА_2 Юрійовича, обраного на позачергових виборах Азовського сільського голови Розівського району Запорізької області 26.06.2016 року шляхом самовисування; скасувати розпорядження тимчасово виконуючого повноваження сільського голови - секретаря Азовської сільської ради Маркевич Оксани Володимирівни № 04-К від 11.03.2019 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади голови Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області у зв'язку з закінченням листа непрацездатності від 07.03.2019 року серія АДЛ № 271080; зобов'язати Азовську сільську ради Розівського району Запорізької області поновити ОСОБА_1 на посаді голови Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області з 27 лютого 2019 року; стягнути з Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушенного прогулу в період з 27 лютого 2019 року по день прийняття судового рішення включно, згідно розрахунку, наданого позивачем на день прийняття рішення.
Крім того, просив суд стягнути з Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000(дев'ять) тисяч гривень.
15.05.2019 на адресу Запорізького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 20.05.2019 позовну заяву було повернуто позивачу, у зв'язку з неповажністю причини пропуску строку звернення до суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду було скасовано з підстав того, що матеріали справи, не містили доказів, що позивач був ознайомлений з оскаржуваними рішенням та розпорядженням, саме, 11.03.2019, такі докази не були додатково надані і стороною під час апеляційного оскарження.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 визнано не поважними причини пропуску строку для звернення до суду з позовною заявою. Позовну заяву ОСОБА_1 до Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області- залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає, що судом апеляційної інстанції вже встановлено обставину про те, що отримання позивачем розпорядження відповідача №04-К від 11.03.2019 року мало місце разом з трудовою книжкою 25.03.2019р. Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановив обставину, яку суд першої інстанції постановив під сумнів та заново поклав обов'язки на позивача її доказувати.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали та рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Приймаючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, який передбачений ч.5 ст. 122 КАС України, підстави, на які позивач посилається для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованими.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом ст.. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, вищевказана правова норма містить також і інші, спеціальні строки звернення до суду, виходячи зі змісту позовних вимог.
Так, частиною 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто строк звернення до суду у спірних правовідносинах є спеціальним.
Наслідки пропущення строку звернення визначені у статті 123 КАС України, зокрема, частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність поважності причин пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку та коли особа дізналася (повинна була дізнатися) про порушення свого права.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до запису в трудовій книжці від 11.03.2019 позивача звільнено на підставі Рішення Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області від 27.02.2019 №01 “Про дострокове припинення повноважень сільського голови за народною ініціативою”.
11.03.2019 Азовською сільською радою Розівського району Запорізької області було прийнято Розпорядження №04-К “Про звільнення та проведення кінцевого розрахунку сільського голови ОСОБА_1 ”
Позивач зазначає, що про своє порушене право він дізнався, саме, в день отримання трудової книжки, а саме 25.03.2019 року, та про те, що позивач отримав трудову книжку, саме, 25.03.2019, свідчить підпис позивача у трудовій книжці.
З огляду на обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що момент формального ознайомлення позивача з спірними висновками не був для позивача моментом усвідомлення того факту, що такі висновки можуть створити небезпеку для її подальшого перебування на службі.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції вказаних обставин та наведених норм процесуального права не врахував, що свідчить про те, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції без повного зясування обставин, що мають значення для справи.
Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, відповідно до ст.320 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 310, 312, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова