ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 лютого 2020 року м. Київ № 640/15610/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до 1) Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр
реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна Олександра Васильовича;
2) Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та
бізнесу"
третя особа Алчевський міський відділ Державної виконавчої служби Головного
територіального управління юстиції у Луганській області
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,
скасування запису,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна Олександра Васильовича, третя особа - Алчевський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна Олександра Васильовича щодо державної реєстрації обтяжень у вигляді арешту на все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна Олександра Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44477061 від 07 грудня 2018 року, яким накладено обтяження у вигляді арешту на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 ;
- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 07 грудня 2018 року № 29320882 про обтяження у вигляді арешту на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Також, вказаною ухвалу було витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи, проте, відповідач не надав суду вказаних документів, як і не надав пояснень щодо неможливості надання копій матеріалів реєстраційної справи позивача.
Вказана ухвала суду була направлення на адресу відповідача вказану у позовні заяві, яка відповідає адресі зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04071, м. Київ, вул. Електриків, 16-Г), проте, поштове відправлення із вказаною ухвалою повернулося на адресу суду із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача - Комунальне підприємство "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 16-Г, код ЄДРПОУ 42298885). Встановлено Комунальному підприємству "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" строк для подання відзиву на позовну заяву протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали. Зобов'язано відповідачів надати суду протягом 10-ти днів з дня отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії документів на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 грудня 2018 року №44477061 (арешт нерухомого майна).
Вказана ухвала суду була направлення на адресу відповідачів, яка відповідає адресі зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04071, м. Київ, вул. Електриків, 16-Г), проте, поштове відправлення із вказаною ухвалою повернулося на адресу суду із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання.
Згідно з пунктом 1 частини чотирнадцятої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності юридичної особи або фізичної особи-підприємця - учасника справи за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Відповідно до положень частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Правом подання відзиву на позов, заяви про визнання позову відповідач не скористався. Будь-яких інших заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
07 грудня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним Олександром Васильовичем на підставі постанови ВП 264689, винесеної 06 грудня 2018 року Алчевським міським відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області накладено арешт на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , номер запису про обтяження: 29320882
Підставою внесення зазначеного запису вказано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44477051 від 07 грудня 2018 року; обтяжувач - Алчевський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області; вид обтяження - арешт нерухомого майна; опис предмета обтяження: все майно.
Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1952-IV).
За визначенням статті 2 Закону № 1952-IV обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону № 1952-IV документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:
1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;
2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;
3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;
4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката;
6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном;
7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно є підставою для проведення державної реєстрації обтяжень.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.
Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.
Частиною четвертою статті 8 вказаного Закону встановлено, що рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
З наведених норм вбачається, що рішення держаних виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження та обов'язково вносяться в автоматизовану систему виконавчого провадження. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті.
Матеріали справи свідчать, що державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіним Олександром Васильовичем на підставі постанови ВП 264689, винесеної 06 грудня 2018 року Алчевським міським відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області накладено арешт на все нерухоме майно.
Водночас, за результатами пошуку виконавчого провадження із № 264689 та за даними позивача в Автоматизованій системі виконавчого провадження записів існування вказаного провадження не знайдено (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors).
Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист Головного територіального управління юстиції у Луганській області Управління державної виконавчої служби про надання інформації Кольцовій О.О. та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
З вказаного листа вбачається, що за результатами перевірки даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_1 на примусовому виконанні у відділах державної виконавчої служби Луганської області не перебувають.
Також, повідомлено, що Алчевським міським відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області постанова ВП №264689 від 06 грудня 2018 року про арешт майна ОСОБА_1 не виносилась.
Матеріалами справи підтверджено, що Алчевським міськім відділом виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області постанова ВП №264689 від 06 грудня 2019 року про арешт майна ОСОБА_1 не виносилась, отже суд дійшов висновку, що реєстраційний запис про арешт майна позивача внесений безпідставно, необґрунтовано та без будь-якого документального підтвердження.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Разом з тим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено тягар доказування, не надав суду будь-яких доказів на підтвердження підстав для прийняття оскаржуваного рішення, а тому не доведено підстав для винесення такого рішення.
Згідно положень статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Положеннями статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
За таких обставин, жодних правових підстав для арешту майна, власником якого є ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 77, 78, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна Олександра Васильовича щодо державної реєстрації обтяжень у вигляді арешту на все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна Олександра Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44477061 від 07 грудня 2018 року, яким накладено обтяження у вигляді арешту на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 .
4. Скасувати запис державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна Олександра Васильовича в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 07 грудня 2018 року № 29320882 про обтяження у вигляді арешту на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 .
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова