ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 лютого 2020 року м. Київ № 640/2876/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця"
доБілоцерківська міська рада Київської області
про визнання протиправним та скасування рішення,
Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Білоцерківської міської ради Київської області (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15, код ЄДРПОУ 04055009), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 27.06.2019 № 3986-73-VII "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Біла Церква на 2020 рік" в частині встановлення ставки земельного податку на земельні ділянки в місті Біла Церква для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (постійне користування) у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі.
Ухвалою від 12.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 12.01 додатку 1 до оскаржуваного рішення.
Обґрунтовуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що оскаржуване рішення має очевидні ознаки протиправності, а також зазначає, що оскаржуваним рішенням суттєво збільшено ставку земельного податку для позивача, а тому за час розгляду справи необхідно сплачувати збільшені податкові зобов'язання, що є важким тягарем для залізниці.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року № 826/16365/17.
Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Враховуючи природу принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно відповідно до частини п'ятої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
У даному випадку, позивачем не було доведено очевидну протиправність оскаржуваного рішення, а тому така протиправність підлягає доведенню виключно під час розгляду справи, а отже застосування заходів забезпечення наразі не допускається вимогами Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 150-154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити повністю.
Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Суддя О.П. Огурцов