61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
15 грудня 2009 р. Справа № 2-а-4312/07/2070
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.
при секретарі Чміленко Н.С.
за участю:
представник позивача -Бащук Я.М.
представник відповідача -Нос В.В.
прокурор - Сузий О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Магістральної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2007 року по справі № 2-а-4312/07/2070
за позовом Приватної фірми «Кібела»
до Магістральної митниці
третя особа Прокуратура Харківської області
про визнання недійсним рішення, спонукання до вчинення дій,-
Позивач, Приватна фірма "Кібела", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати нечинними картки відмови Магістральної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за переліком, наведеним в позовній заяві, а також зобов'язати Магістральну митницю утриматися від вчинення дій щодо відмови від прийняття від Приватної фірми "Кібела" (код ЄДРПОУ 30035446) податкового векселя (векселів) на суму податкового зобов'язання зі сплати ПДВ при митному оформленні товарів у зв'язку з ненаданням Приватною фірмою "Кібела" інформації з органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових векселів, не погашених у строк.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.07 р. по справі № 2а-4312/07/2070 позов був задоволений в повному обсязі, визнані нечинними картки відмови Магістральної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за переліком, наведеним в позовній заяві, та зобов'язано Магістральну митницю утриматися від вчинення дій щодо відмови від прийняття від Приватної фірми "Кібела" податкового векселя (векселів) податкового зобов'язання зі сплати ПДВ при митному оформленні товарів у зв'язку з ненаданням Приватною фірмою "Кібела інформації з органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових векселів, не погашених у строк.
Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.07 р. по справі № 2а-4312/07/2070 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд не вірно визначив предмет спору, не вірно визначені причини, по яким були оформлені картки відмови та не взяв до уваги Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 01.10.97 р. (в редакції, затвердженій постановою КМУ № 1077 від 30.08.07 р.), Порядок обміну інформацією щодо обігу, обліку та погашення векселів для забезпечення звірки, затверджений спільним наказом Державної митної служби України та ДПА України № 494/383 від 08.07.04 р.
Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав, але його представник в поясненнях в судовому засіданні наполягав на законності та обґрунтованості судового рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що Приватна фірма "Кібела" зареєстрована як платника ПДВ із присвоєнням індивідуального податкового № 300354420239.
В межах здійснення господарської діяльності позивачем були укладені зовнішньоекономічні контракти № 11-01/2006 від 22.11.06 р. з Antares Trading LLP, (Великобританія) та № 03-12-2.007 від 07.05.07 р. з ЗАТ "ИНДЕЗИТ ИНТЕРНЭШНЛ" (Росія). За вказаними контрактами позивач є покупцем і регулярно переміщує через митний кордон України товари, що відносяться до товарних груп: 48, 59, 70, 73, 84, 85, 94, 96 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
На виконання вимог ст. 40, ст. 71, ст. 81 та ст. 86 Митного кодекс України позивачем було подано до Магістральної митниці, а Магістральною митницею прийнято вантажні митні декларації для подальшого митного оформлення товарів, що надійшли на адресу позивача за контрактами № 03-12-2007 від 07.05.07 р. та № 11-01/2006 від 22.11.06 р.
При цьому, відповідно п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про ПДВ" позивач надав відповідачу, як органу митного контролю, авальовані прості податкові векселі на суму податкового зобов'язання по ВМД.
Відповідач відмовив Приватній фірмі "Кібела" в митному оформленні товарів за оспорюваними ВМД, про що були складені Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з причин порушення вимог п. 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 01.10.97 р., оскільки на момент митного оформлення не надано інформацію із ДПІ щодо відсутності заборгованості по погашенню векселів у строк. В Картках відмови в митному оформленні чи пропуску товарів зазначено, що за умови подання нової ВМД з наданням необхідної інформації з ДПІ буде можливим митне оформлення чи пропуск товарів через митний кордон України.
Задовольняючи позов в частині визнання нечинними карток відмови Магістральної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, суд першої інстанції вказав на те, що вимоги відповідача до позивача про надання інформації органів ДПС про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових векселів, не погашених у строк, і як наслідок відмова у прийнятті вантажних митних декларацій і митному оформленні товарів Приватної фірми "Кібела" є протиправними, оскільки згідно п. 3 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України N 1227 від 12.12.05 р., у Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Відповідач, оформлюючи картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України в якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску зазначив необхідність подання нової ВМД з наданням відповідної інформації з ДПІ, але не зазначив яку саме інформацію він вимагає, як ця інформація має бути документально оформлена, яким нормативно-правовим актом регламентується порядок отримання такої інформації від органів ДПС.
Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що в апеляційній скарзі апелянт наполягає на тому, що в картах відмови було вказано, що на момент митного оформлення представлено інформацію з ДПА, яка не відповідає вимогам п. 4 постанови КМУ № 1104. При цьому апелянт наполягає на тому, що починаючи з 10.10.07 р. Магістральна митниця щодня отримує перелік платників податків, що мають непогашені у строк податкові векселі (термін погашення яких мину) і з першого дня дії цієї процедури по теперішній час позивач знаходиться у зазначеному переліку і саме ці обставини стали підставою для відмови у митному оформленні.
Колегія суддів вважає доцільним також відмітити, що твердження апелянта про те, що саме інформація, яка надходила до Магістральної митниці від ДПА України, починаючи з 10.10.07 р., стала підставою для оформлення карток відмови, не відповідає наданим до матеріалів справи документів, які свідчать про те, що були оскаржені картки, які датовані 14.09.07 р. (арк. справи 196 т. 1), 14.09.07 р. (арк. справи 197, 198, т. 1, 114-120 т. 2), 19.09.07 р. (арк. справи 199, т. 1, 106-113 т. 2), 21.09.07 р. (арк. справи 176 т. 1, 93-96, 104-105 т. 2), 27.09.07 р. (арк. справи 81-84 т. 2), 28.09.07 р. (арк. справи 85-93, 95-103 т. 2), 02.10.07 р. (арк. справи 48-80 т. 2), 03.10.07 р. (арк. справи 42-47 т. 2), 04.10.07 р. (арк. справи 34-41 т. 2), 05.10.07 р. (арк. справи 183-187, 189-193 т. 1, 12-33 т. 2), 09.10.07 р. (арк. справи 188 т. 1), в яких підставою для відмови у митному оформлені вказано саме надання інформації із ДПІ щодо відсутності заборгованості по погашенню векселів у строк.
Таким чином, як вбачається з наданих до матеріалів справи оскаржених карток відмови, в них визначена як підстава для висновків про те, що товар не підлягає митному оформленню, ненадання на момент митного оформлення інформації із ДПІ щодо відсутності заборгованості по погашенню векселів у строк, що спростовує твердження апелянта про невірне визначення судом першої інстанції причин, по яким були оформлені картки відмови.
Як вказує відповідач, ненадання підприємством інформації із органу ДПС про погашення векселів на час митного оформлення вантажу є порушенням вимог п. 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 01.10.97 р. (в редакції постанови КМ України № 1077 від 30.08.07р.).
В обґрунтування судового рішення з цього питання суд першої інстанції послався на те, що норма, на порушенні якої наполягає відповідач, встановлює, що податковий вексель може бути видано лише особою, яка відповідає всім наведеним нижче вимогам: є платником ПДВ відповідно до вимог ст. 2 Закону України „Про ПДВ"; зареєстрована як платник ПДВ згідно із ст. 9 зазначеного Закону та внесена до реєстру платників ПДВ; має індивідуальний податковий номер, присвоєний як платнику ПДВ; не має на момент митного оформлення товарів податкових векселів, не погашених у строк.
Проте даним Порядком не зазначено, яким чином повинна бути підтверджена інформація про відсутність у суб'єкта господарювання на момент митного оформлення товарів податкових векселів, не погашених у строк.
Водночас п. 21 та п. 25 Порядку визначено, що облік податкових векселів здійснюється органами митного контролю та державними податковими адміністраціями (інспекціями). Контроль обліку податкових векселів здійснюють органи ДПС на підставі даних, одержаних від органів митного контролю, податкових декларацій та платіжних документів на сплату сум ПДВ за оплаченими векселями.
На теперішній час діє Порядок взаємодії митних органів і органів державної податкової служби під час проведення звіряння даних щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів та здійснення контролю за цільовим використанням імпортованих товарів, митне оформлення яких здійснюється із застосуванням податкового векселя, затверджений постановою КМУ № 178 від 18.02.04 р., згідно з п. 3 якого митний орган і орган ДПС до 20 числа місяця, що настає за звітним, проводять звіряння даних щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів, результати якого оформляються в порядку, встановленому Держмитслужбою разом з ДПА.
На виконання п. 3 Порядку взаємодії розроблено Порядок обміну інформацією щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів для забезпечення звірки, затверджений спільним наказом ДПА України та ДМС України № 494/383 від 08.07.04 р., який визначає як основні засади звіряння результатів адміністрування податкового векселя в митних органах з результатами, отриманими в податкових органах так і механізм інформування постійно діючих спільних робочих груп про наявність недоліків в адмініструванні податкового векселя.
Відповідно до п.1.3 Порядку обміну інформацією, звіряння даних про податкові векселі передбачає перевірку та узгодження інформації про податкові векселі, видані платниками ПДВ в оплату податку на додану вартість при митному оформленні імпортних товарів, з метою встановлення контролю за повнотою обліку, обігу та погашення таких векселів та недопущення втрат бюджету. Результати звіряння даних про видані податкові векселі відображаються в Протоколі звірки даних щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів, виданих платниками ПДВ при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання в електронному вигляді за формою, що наведена в додатку 1.
Згідно п. 2.1 Порядку обміну інформацією ДМСУ надає ДПАУ в електронному вигляді інформацію про податкові векселі, видані платниками ПДВ, отриману від митних органів за попередній звітний період (одну добу). ДПАУ проводить звірку цієї інформації з наявною в нього інформацією (п. 2.2 Порядку). Результати звірки оформлюються у вигляді Протоколу за формою, наведеною у додатку 1, який надсилається засобами електронного зв'язку ДМСУ.
Відповідно до п. 2.3 разом з Протоколом ДПАУ надає ДМСУ в електронному вигляді інформацію про погашені податкові векселі, які було погашено протягом попереднього звітного періоду. У разі наявності зауважень до порядку адміністрування векселів щодо окремого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності ДПА надає відповідні пропозиції Державній митній службі України.
Інформаційний обмін здійснюється засобами електронної пошти ДПАУ та ДМСУ (п. 3.1 Порядку обміну інформацією).
Отже, на час оформлення оскаржуваних карток відмови законодавством був врегульований порядок взаємодії митних органів і органів державної податкової служби під час проведення звіряння даних щодо погашення податкових векселів, виданих під час митного оформлення імпортованих товарів. При цьому зазначений Порядок не тільки не встановлює умовою наявності права у суб'єкта господарювання на видачу податкових векселів в залежність від надання платником податку митному органу інформації органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових веселів, не погашених у строк, а й виключає участь суб'єкта господарювання в отриманні у органів державної податкової служби та наданні органам митної служби такої інформації.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки обставини, використані в їх обґрунтування, відповідачем не спростовані.
Також в картках відмови (т. 2 арк. справи 231-240) підставою для її оформлення вказувалося те, що дата можливого митного оформлення ВМД значно відрізняється від дати видачі векселя, що призвело до порушення вимоги п. 10 вищевказаного Порядку в частині триденного терміну передачі векселя до ДПІ.
Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що вказана відповідачем норма визначає, що податковий вексель складається у трьох примірниках: виключно на вексельному бланку, що видається банком; у грошовій одиниці України, перерахованій за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов'язань.
Для здійснення контролю за видачею, оплатою та погашенням векселів як з боку митних органів, так і з боку державних податкових адміністрацій (інспекцій) визначаються такі особливості оформлення податкового векселя: перший примірник податкового векселя - це оригінал вексельного бланка, придбаного платником в установі банку; другий і третій примірники податкового векселя - це ксерокопії оригіналу вексельного бланка (неоформленого першого примірника), які мають однаковий з першим примірником номер вексельного бланка; усі необхідні записи в кожному примірнику податкового векселя (в тому числі про забезпечення його шляхом авалю) виконуються окремо, ксерокопіюванню не підлягають, повинні бути тотожними (за винятком порядкового номера примірника, тобто перший примірник векселя, другий примірник векселя, третій примірник векселя).
В органі митного контролю, який здійснює митне оформлення імпортованих на митну територію України товарів, залишається другий примірник векселя. Перший примірник векселя надсилається (передається) цим органом митного контролю не пізніше ніж на третій день від дати видачі векселя державної податкової адміністрації (інспекції), в якій особа зареєстрована як платник податку на додану вартість.
Третій примірник векселя залишається у платника податку, який його видав.
Тобто, наведені положення обов'язок направлення оригіналу векселю до відповідного органу ДПС покладають на органи митної служби. Слід відмітити, що в жодній з карток відмови (т. 2 арк. справи 231-240) не вказано про які розбіжності у датах їде мова. Також відповідач безпідставно ототожнює дату оформлення векселя з датою його видачі, тобто дати передачі митному органу при митному оформленні.
Також відповідачем не надано доказів того, що орган ДПС не прийняв у митниці податкові векселі за межами триденного строку з дати їх видачі, передані йому позивачем при митному оформленні вантажу.
Як вбачається з наданих до матеріалів справи карток відмови, причиною їх видачі також є посилання та те, що у зв'язку з тим, що в 2007 р. підпунктом 7 п. 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування», ч. 3 ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішенням КМУ № 265/5/1-07 від 23.01.07 р., доведене листом ДМСУ № 11/4-15/900-ЕП «Щодо застосування податкових векселів», заборонена відстрочка розрахунків по ПДВ з бюджетом шляхом подачі податкового векселя, крім імпорту товарів виробничого призначення і запропоновано позивача подати нову ВМД зі сплатою ПДВ у грошовій формі.
Колегія суддів вважає відповідач в картках відмови та подальших поясненнях допустив некоректне цитування та вільне тлумачення вищевказаних нормативних актів, оскільки в підпункті 7 п. 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»встановлено, що у 2007 р. забороняється надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), крім надання інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток. В ч. 3 ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»записано, що заборонити у 2007 р. надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).
Таким чином, вищенаведені норми не мають застережень щодо податкових векселів, а у відповідача відсутні законні підстави на свій розсуд доповнювати норми законів України. Також слід відмітити, що нормативні документи, які суперечать законам, не можуть застосовуватися.
Також підставою для відмови у митному оформленні вантажу є посилання на порушення позивачем вимог ст. 90 МК України та п. 5.3 наказу ДМС України № 314 від 20.04.05 р., у зв'язку невірно вказаним кодом характеру договору (контракту) і необхідністю внесення змін до гр. 24 ВМД.
Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що вищенаведені норми встановлюють, що з дозволу митного органу відомості, зазначені у митній декларації, можуть бути змінені чи доповнені, а подана митна декларація відкликана. Зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення. Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до цього Кодексу. Посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в митній декларації, за винятком внесення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів (ст. 90 МК України) та не допускаються більш як три зміни (доповнення) у ВМД (без урахування змін (доповнень), що дублюються (повторюються) на додаткових аркушах ВМД (форма МД-3) унаслідок унесення змін (доповнень) до основного аркуша, а також змін (доповнень) у графах 12, 22, 24, 36, 38, 42, 45, 46, 47 ВМД) (Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затверджений наказом ДМС України № 314 від 20.04.05 р.).
З аналізу наведених норм випливає, що вони обмежують право суб'єкта господарювання вносити зміни та доповнення до ВМД, але не встановлюють право митного органу зобов'язувати цього суб'єкта вносити якісь зміна або уточнення до ВМД. Також слід відмітити, що в картках відмови (арк. справи 243-246 т.2) не вказано з чим пов'язується необхідність внесення змін з урахуванням ст. 90 МК України.
Згідно п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про ПДВ" платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання з строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю. Порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Цією ж нормою також встановлений перелік випадків та осіб, які не можуть використовувати податкові векселі при ввезенні товарів на митну територію України.
З урахуванням вищенаведених обставин, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині визнати нечинними картки відмови Магістральної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за переліком, вказаним у позові.
Задовольняючи позов в частині зобов'язання відповідача позовних утриматися від вчинення дій щодо відмови у прийнятті податкового векселя (векселів) на суму податкового зобов'язання із сплати ПДВ при митному оформленні товарів у зв'язку з ненаданням позивачем інформації органів ДПС про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових веселів, не погашених у строк, суд першої інстанції послався на те, що спір між сторонами виник внаслідок неоднакового тлумачення позивачем і відповідачем положень постанови КМУ № 1077 від 30.08.07 р. "Про доповнення пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" про те, на кого саме (на контролюючий орган чи на платника податків) покладений обов'язок надання інформації органів державної податкової служби стосовно того, що цей суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має векселів, не погашених у строк.
Згідно п. 4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Таким чином, як стверджує суд першої інстанції, позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача на майбутнє утриматися від вчинення дій щодо відмови від прийняття податкового векселя (векселів) на суму податкового зобов'язання зі сплати ПДВ при митному оформленні у зв'язку із ненаданням позивачем інформації органів ДПС про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових веселів, не погашених у строк, обумовлена відсутністю чинного нормативно-правового акту з питань митної справи або питань оподаткування, яким би була встановлена заборона вимагати від платника податків надання такої інформації, або правило, за яким така інформація не потрібна, цілком узгоджується із способами захисту порушеного права, встановленими п. 3 ч. 2 ст. 162 КАС України, тому також підлягає задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, оскільки судом не були взяті до уваги те, що відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
На момент звернення позивач до суду обставини, з якими пов'язані вимоги, ще не настали, тому позивач не мав підстав вважати, що відповідач порушуватиме в майбутньому його законні права та інтереси.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку відсутнє порушення прав позивача, отже підстав для задоволення позову в цій частині, немає.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Магістральної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2007 року по справі № 2-а-4312/07/2070 -задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2007 року по справі № 2-а-4312/07/2070 за позовом Приватної фірми «Кібела»до Магістральної митниці, третя особа Прокуратура Харківської області, про визнання недійсним рішення, спонукання до вчинення дій -скасувати в частині задоволення позову про зобов'язання Магістральної митниці утриматися від вчинення дій щодо відмови від прийняття від Приватної фірми "Кібела" (код ЄДРПОУ 30035446) податкового векселя (векселів) на суму податкового зобов'язання зі сплати ПДВ при митному оформленні товарів у зв'язку з ненаданням Приватною фірмою "Кібела" інформації з органів державної податкової служби про те, що суб'єкт господарювання станом на момент митного оформлення не має податкових векселів, не погашених у строк і в цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2007 року по справі № 2-а-4312/07/2070 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
М.І. Гуцал
Повний текст постанови виготовлений 21.12.2009 р.