16 грудня 2009 р.Справа № 2-а-39682/09/2070
колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів: - Подобайло З.Г., Мінаєвої О.М.
при секретарі -Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року по позовному матеріалу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до по матеріалу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про визнання дій неправомірними, спонукання до вчинення дій, -
У грудні 2008 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про визнання дій неправомірними, спонукання до вчинення дій.
Позивач зазначав, що він не отримав відповіді відповідача на звернення від 02 листопада 2008 року.
Одночасно позивачем подано заяву з проханням звільнити його від сплати судового збору. Позивач зазначає, що з травня 2005 року не працює, доходів не має, існує на заощадження.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року відмовлено у задоволення даного клопотання позивача, останньому наданий термін (до 14 жовтня 2009 року) для оплати судового збору у розмірі 3,40 грн., у зв'язку з чим позовна заява ОСОБА_3 залишена без руху.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції посилається на відсутність доказів, яки би свідчили про скрутне матеріальне становище позивача, яке унеможливлює сплату судового збору у розмірі 3,40 грн.
В апеляційній скарзі позивач, з посиланням на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, та позбавлення його можливості доступу до правосуддя, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про направлення справи для розгляду по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року слід, відповідно до правил ст. 200 КАС України, слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, скаргою за винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, повинна сплачувати судовий збір.
Питання судових витрат врегульовано у главі 7 „Судові витрати” Кодексу адміністративного судочинства України, Декреті Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 „Про державне мито”, постанові Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року N 590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”.
Згідно ст. 87 КАС України судові витрати по адміністративним справам складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справ.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, відповідно до п. 3 розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення КАС України: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита; розмір судового збору визначається відповідно до підпункту „б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту; розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить 1 відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.
Статтею 88 КАС України встановлено право адміністративного суду зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати повністю або частково здійснюється судом з огляду на майновий стан сторони.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII “Про зайнятість населення”, - зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.
Громадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі і не пов'язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей.
Примушування до праці в будь-якій формі не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт відсутності записів про трудову діяльність в трудовій книжці позивача не є безспірним доказом скрутного матеріального становища останнього.
Інших доказів в обґрунтування свого клопотання позивач судам першої та апеляційної інстанції не надав.
З урахуванням наведеного, а саме того, що позивач ОСОБА_3 не надав судам доказів в обґрунтування власних стверджень про неплатоспроможність та, відповідно, про відсутність фінансової можливості сплатити судовий збір у розмірі 3,40 грн. (що дорівнює 0,007% прожиткового мінімуму на одну особу, що втратила працездатність, в розрахунку на місяць), колегія суддів не погоджується з твердженням позивача про те, що вимога сплатити даний судовий збір може вважатися обмеженням його права на звернення до суду, тобто такою, що сама по собі несумісна з гарантіями п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 199 ч.1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року -без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку на протязі місця.
Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді: (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) О.М. Мінаєва
Повний текст виготовлений та підписаний 21 грудня 2009 року.
З оригіналом згідно.
Суддя -