61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
17 листопада 2009 р.Справа № 2-а-10/09/2016
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Кононенко З.О.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Лаба О.П.
позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківській області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.04.2009 р. по справі № 2-а-10/09/2016
за скаргою ОСОБА_3
до відділу державної виконавчої служби
Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківській області
на неправомірні дії,
ОСОБА_3 звернувся 17 червня 2003 року до Ізюмського міського суду Харківської області зі скаргою, в якій просив визнати противоправними дії відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківської області щодо виконання постанови Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції від 09 липня 2002 року виконавчого провадження в примусовому порядку про стягнення з нього на користь держави штраф в сумі 85 грн. та стягнення виконавчого збору в сумі 4 грн. 25 коп. із заробітної плати у березні 2003 року, згідно з розпорядженням № 558 від 3 лютого 2003 року.
Просив зобов'язати відділ державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківської області вчинити дії щодо повернення та виплати йому коштів, незаконно стягнених при виконанні постанови Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції від 09 липня 2002 року виконавчого провадження в примусовому порядку про стягнення з нього на користь держави штраф в сумі 85 грн. та стягнення виконавчого збору в сумі 4 грн. 25 коп. із заробітної плати у березні 2003 року, згідно з розпорядженням № 558 від 3 лютого 2003 року (а.с.12-13).
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що його права порушені неправомірними діями ВДВС, оскільки з нарахованої йому у березні 2003 року заробітної плати, згідно з розпорядженням № 558 від 3 лютого 2003 року, було стягнуто 89 грн. 25 коп..
ВДВС Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківській області прийняв до виконання постанову Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції через два дні після закінчення терміну пред'явлення до виконання, чим грубо порушив положення пункту 4 ст. 21, ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою суду від 30 січня 2004 року провадження у справі призупинено до розгляду цим судом іншої цивільної справи (а.с.40).
Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 11 травня 2004 року ухвала суду першої інстанції від 30 січня 2004 року залишена без змін (а.с.57-59).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2006 року ухвалу Ізюмського міського суду Харківської області від 30 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 11 травня 2004 року залишено без змін (а.с.81).
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02 листопада 2007 року закрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 (а.с.111-112).
Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2007 року зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін (а.с.138).
Ухвалою Верховного Суду України від 03 вересня 2008 року скасовано ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2007 року. Передано питання про розгляд скарги ОСОБА_3 в порядку адміністративного судочинства до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області (а.с.156-157).
Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.04.2009 року скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Визнано протиправними дії відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківської області по виконанню виконавчого провадження в примусовому порядку про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штраф в сумі 85 грн. та стягнення виконавчого збору в сумі 4 грн. 25 коп. із заробітної плати у березні 2003 року.
Зобов'язано відділ державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківської області вчинити дії по поверненню та виплаті ОСОБА_3 кошти, стягненні по виконанню виконавчого провадження в примусовому порядку на користь держави штраф в сумі 85 грн. та стягнення виконавчого збору в сумі 4 грн. 25 коп. із заробітної плати у березні 2003 року (а.с.196-202).
Відповідач, відділ державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківської області, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.04.2009 року, визнати правомірними дії відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківської області та закрити провадження у справі, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови упереджено, а також на обставини та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Також відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що відділ державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області не є правонаступником ліквідованого відділу державної виконавчої служби Ізюмського міського управління юстиції, на виконанні якої перебував виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_3 85,00 грн. штрафу за постановою Ізюмської ОДПІ, і не повинен нести відповідальність за дії, вчинені представниками чи посадовими особами тієї юридичної особи, яка припинила своє існування, та не діє вже протягом тривалого часу.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно супровідного листа, Ізюмська ОДПІ надала 28.08.2002 року до Ізюмського ВДВС на виконання копію постанови від 09 липня 2002 року про адміністративне правопорушення, згідно ст. 308 КпАП України, стосовно ОСОБА_3, який надійшов до ВДВС на виконання 30.08.2002 року (а.с. 29).
11.10.2002 року відповідачем, Ізюмським ВДВС, відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню постанови від 09 липня 2002 року, яка надійшла на примусове виконання як виконавчий документ, про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави 85 грн. (а.с. 20, 29). Боржнику ОСОБА_3 було встановлено добровільний строк виконання рішення до 18.10.2002 року.
Також судом встановлено, що згідно копії журналу вихідної кореспонденції Ізюмського ВДВС, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2002 року направлена на адресу боржника ОСОБА_3 за вихідним номером 21126 -17 жовтня 2002 року (а.с. 19).
Задовольняючи позовні вимоги позивача, викладені ним у скарзі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були порушені вимоги ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яким визначено, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається боржникові не пізніше наступного дня після прийняття такої постанови. Суд дійшов висновку, що такі дії відповідача потягли за собою порушення прав та інтересів ОСОБА_3, як сторони виконавчого провадження, і створили перешкоди щодо добровільного виконання ним виконавчого документа.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Судом першої інстанції встановлено, і про це свідчать письмові докази, що постанова Ізюмської ОДПІ Харківської області про стягнення з ОСОБА_3 суми боргу надійшла на виконання до відповідача 28 серпня 2002 року (а.с.29 і лише 11 жовтня 2002 року відкрито виконавче провадження (а.с.29).
Окрім цього, в порушення вимог ст.. 24 Закону України «Про виконавче провадження», копія цієї постанови надіслана боржнику ОСОБА_3 тільки 17 жовтня 2002 року (а.с.19).
Порушення відповідачем, державним виконавцем ВДВС, вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» потягло за собою і порушення ним вимог ст.ст. 30, 32 цього ж Закону, відповідно до яких державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії. спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови, державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Ці вимоги Закону відповідачем не виконані.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Згідно ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 серпня 2002 року зупинялось провадження цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дії Ізюмської ОДНІ, про що повідомлялися ВДВС та сторони у справі (а.с. 32).
Однак, державним виконавцем не були виконанні вимоги статей 34, 36 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що згідно довідки ВАТ "Укртелеком" Харківської дирекції Центр електрозв'язку № 6 м. Ізюм, із заробітної плати ОСОБА_3 утримано відповідно до розпорядження ВДВС № 558 від 03.02.2003 року 89 грн. 25 коп. за постановою ОДНІ від 9.07.2002 року суму 85 три. та за постановою ВДВС4 від 18.10.2002 року суму 4 три. 25 коп. (а.с. 33. 34).
Відповідно довідки відповідача, виконавче провадження по виконанню виконавчого документу про стягнення з ОСОБА_3 на користь Ізюмської ОДПІ 85 грн. закінчено в 2003 році та знищено відповідно до інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, та наказу Міністерства Юстиції України від 20.10.2004 року № 120/5 (а.с. 99, 100).
Тобто, відповідач, ВДВС, знищуючи виконавче провадження у грудні 2003 року, керувались Наказом від жовтня 2004 року.
Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта про те, що він не може нести відповідальність за дії, допущені відділом державної виконавчої служби Ізюмського міського управління юстиції, оскільки зазначений орган був ліквідований наказом Міністерства юстиції України від 19 серпня 2005 року № 1482, а апелянт не є його правонаступником, не можуть бути взяті до уваги через те, що новостворений відділ державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області є правонаступником владних повноважень ліквідованого в 2005 році органу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції беззаперечних доказів правомірності своїх дій при виконанні постанови Ізюмської ОДПІ про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведене свідчить про те, що відповідач діяв поза межами вимог Конституції України та Закону України «Про виконавче провадження» і цим обставинам дана належна оцінка судом першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст..ст. 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.04.2009р. по справі № 2-а-10/09/2016 за скаргою ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Харківській області на неправомірні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Калиновський В.А. Кононенко З.О.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 23.11.2009 р.