61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
24 листопада 2009 р. Справа № 2-а-29399/08/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Кононенко З.О.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Верман А.М.
представника позивача Сільченко С.О.
представника відповідача Онищенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2009 р. по справі № 2-а-29399/08/2070
за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі
з великими платниками податків у м. Харкові
про визнання дій протипарвними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Державне підприємство завод “Електроважмаш”, звернувся до харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій № 000056840/0 від 17.04.2008 р. на суму 886700,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням вимог чинного податкового законодавства, зокрема, п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15, п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", тобто - з порушенням граничного строку давності. Порядок сплати частини прибутку, що сплачується до бюджету державними некорпоратизованними, казенними або комунальними підприємствами у 2003 році визначено ст. 52 Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік" та постановою Кабінету Міністрів України “Про норматив і порядок відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними некорпоратизованими та корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями" від 22.04.2003 р. № 577. Вказував на те, що відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України ”Про систему оподаткування”, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Відповідно до ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону, зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. У зв'язку з цим вважав неможливим застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату до бюджету частини прибутку (доходу) державного підприємства, оскільки цей платіж не є податковим платежем (податком, збором, обов'язковим платежем), а тому його сплата (стягнення) не охоплюється нормами Закону України ”Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Крім того, ставка та механізм його сплати запроваджені не законом про оподаткування, а Законом про державний бюджет на відповідний рік і підзаконним актом Кабінету Міністрів України.
Під час розгляду справи позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій № 000056840/0 від 17.04.2008 р., № 000056840/1 від 24.06.2008 р., № 000056840/2 від 27.08.2008 р., № 000056840/3 від 05.11.2008 р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2009 р. адміністративний позов Державного підприємства заводу ”Електроважмаш” задоволено частково.
Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 17.04.2008 р. № 000056840/0, від 24.06.2008 р. № 000056840/1, від 27.08.2008 р. № 000056840/2, від 05.11.2008 р. № 000056840/3 в частині застосування до Державного підприємства завод "Електроважмаш" штрафних санкцій на суму 833957,16 грн.
В іншій частині позовних відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" державне мито у розмірі 3,02 грн.
Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2009 р. в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, а саме: п.7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство завод “Електроважмаш” перереєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.05.2006 р., код ЄДР 00213121, за адресою: 61055, м. Харків, пр.-т Московський, буд. 299. Позивача взято на податковий облік Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові 01.09.2000 р. за № 156, згідно довідки від 21.09.2005 р. № 734.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові СДПІ ВПП у м. Харкові проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання ДП завод "Електроважмаш" своєчасності сплати нарахованих (узгоджених) сум податкових зобов'язань по дивідендам та прирівняним до них платежам, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами за період з 01.08.2003 р. по 31.03.2008 р. За результатами вказаної перевірки СДПІ ВПП у м. Харкові складений акт №755/40-027/00213121 від 03.04.2008 р.(а.с.6-14).
Згідно висновків акту, під час перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, а саме граничний строк спати узгоджених податкових зобов'язань, передбачених п.п. 4.1.4 п. 4.1, п.п. 4.2.1 п.4.2 цього Закону, по дивідендам та прирівняним до них платежам, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами за період з 01.08.2003 р. по 31.03.2008 р.
На підставі висновків акту перевірки №755/40-027/00213121 від 03.04.2008 р., СДПІ ВПП у м. Харкові прийнято податкове повідомлення-рішення № 000056840/0 від 17.04.2008 р., яким визначено ДП завод “Електроважмаш” податкове зобов'язання зі штрафних санкцій на суму 886700,00 грн.(а.с.16).
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ДП завод "Електроважмаш" надана до СДПІ ВПП у м. Харкові первинна скарга від 25.04.2008 р. № 245/264 (вх. СДПІ ВПП № 5814/10 від 25.04.2008 р.). За результатами розгляду первинної скарги рішенням СДПІ ВПП у м. Xаркові від 19.06.2008 р. № 9820/10/25-009 вказану скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Харкові від 17.04.2008 р. №000056840/0 залишено без змін (а.с.18-20). На підставі цього рішення прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.06.2008 р. № 000056840/1 (а.с.23). До рішення за результатами розгляду первинної скарги від 19.06.2008 р. № 9820/10/25-009 рішенням СДПІ ВПП у м. Харкові від 18.08.2008 р. № 11607/10/25-009 внесено зміни та доповнення.
ДП завод "Електроважмаш" оскаржив зазначені рішення в адміністративному порядку. Рішенням ДПА в Харківській області від 19.08.2008 р. № 3217/10/25-103 та рішенням Державної податкової адміністрації України від 24.10.2008 р. № 10414/6/25-0215 скарги ДП завод “Електроважмаш” та податкове повідомлення-рішення від 17.04.2008 р. № 000056840/0 залишено без змін та відповідно видані податкові повідомлення-рішення № 000056840/2 від 27.08.2008 р., № 000056840/3 від 05.11.2008 р.(а.с.24-27, 32).
Також судом першої інстанції встановлено, що постановою господарського суду Харківської області від 26.03.2007 р. у справі №АС-41/28-07 задоволено позовні вимоги ДП завод "Електроважмаш" та зобов'язано СДПІ ВПП у м. Харкові внести зміни до картки особового рахунку ДП завод "Електроважмаш" за платежем 21010100 "Частина прибутку (доходу) державних, казенних підприємств" шляхом виключення суми податкового боргу в розмірі 1617600,00 грн.(а.с.112-116).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2007 р. по справі № 22-а-289/2007 задоволено апеляційну скаргу СДПІ ВПП у м. Харкові, скасовано постанову господарського суду Харківської області від 28.03.2007р. та прийнято нове рішення, яким позивачу відмовлено в позові. У зазначеному рішенні встановлено, що ДП завод ”Електроважмаш” у відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України ”Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” самостійно визначив у податкових деклараціях з податку на прибуток податкове зобов'язання з частини прибутку (доходу) державних, казенних підприємств, що сплачуються до бюджету державними підприємствами; протягом 2003 -2005 р. не здійснював сплату податкових зобов'язань з дивідендів, внаслідок чого в картках особових рахунків платника податків обліковується податковий борг (а.с.117-122).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що згідно ч. 1 ст. 2, п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", абз. 2 п. 1.9 ст. 1 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” на відповідні правовідносини дія Закону України ”Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” поширюється у повному обсязі.
Згідно податкового повідомлення-рішення № 000056840/0 від 17.04.2008 р., за затримку на 1616 календарних днів граничного строку сплати податкового зобов'язання у сумі 886700,00 грн. СДПІ ВПП у м. Харкові нарахований штраф у розмірі 50 % -у сумі 886700,00 грн. за платежем «частина чистого прибутку (доходу) та прирівняних до них платежів, що сплачуються до бюджету державними підприємствами».
З тексту податкового повідомлення-рішення № 000056840/0 від 17.04.2008 р. випливає, що СДПІ ВПП у м. Харкові до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 100 відсотків суми податкового зобов'язання, що не відповідає вимогам п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.
При цьому судом першої інстанції взято до уваги розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по дивідендах, який складений СДПІ ВПП у м. Харкові на підставі рішення від 18.08.2008 р. № 11607/10/25-009, тобто пізніше, і фактично замінив розрахунок, що є додатком до акту від 03.04.2008 р. №755/40-027/00213121.
Згідно зазначеного розрахунку, платіжним дорученням № 7224 від 20.09.2006 р. ДП завод "Електроважмаш" сплатив 515392,68 грн. на погашення заборгованості зі сплати частини прибутку (дивідендів) за декларацією від 01.08.2003 р. № 8417, а також 127475,54 грн. на погашення податкового зобов'язання за декларацією від 05.11.2003 р. № 12313. Між тим з тексту платіжного доручення № 7224 від 20.09.2006 р. вбачається, що позивачем до державного бюджету сплачено частину прибутку за 1 півріччя 2006 р. згідно декларації з податку на прибуток від 09.08.2006 р. (вх. № 11568) у сумі 660512 грн.
Також у вищевказаному розрахунку зазначено, що ДП завод "Електроважмаш" платіжним дорученням № 4936 від 18.10.2006 р. сплатив 316814,54 грн. на погашення податкового зобов'язання за декларацією від 05.11.2003 р. № 12313. Як вбачається із даного платіжного доручення позивачем до державного бюджету сплачено частину прибутку за 1 півріччя 2006 р. згідно декларації з податку на прибуток від 09.08.2006 р. № 11568 і договору № 11 від 09.08.2006 р. у сумі 330512 грн.
Між ДП завод "Електроважмаш" і СДПІ ВПП у м. Харкові було укладено договір розстрочення № 11 від 09.08.2006 р. Згідно з додатком № 1 до вказаного договору позивач мав сплатити 2642050,00 грн. за графіком, встановленим у додатку у строк до 20.12.2006 р.
У розрахунку штрафних санкцій зазначено, що платіжним дорученням № 7683 від 18.10.2006 р. ДП завод "Електроважмаш" сплатив 312921,17 грн. на погашення податкового зобов'язання за декларацією від 05.11.2003 р. № 12313. Однак, як свідчить платіжне доручення № 7683 від 18.10.2006 р., до державного бюджету позивачем сплачено частину прибутку за 1 півріччя 2006 р. згідно декларації з податку на прибуток від 09.08.2006 р. № 11568 і договору № 11 від 09.08.2006 р. у сумі 330000 грн.
Платіжним дорученням № 8034 від 20.11.2006 р. ДП завод "Електроважмаш" сплатив 170476,40 грн. на погашення податкового зобов'язання за декларацією від 05.11.2003 р. № 12313; 71200 грн. на погашення податкового зобов'язання за декларацією від 07.05.2004 р. № 4801; 84600 грн. на погашення податкового зобов'язання за декларацією від 01.11.2004 р. № 4458. Однак, платіжним дорученням № 8034 від 20.11.2006 р. позивачем сплачено частину прибутку за 1 півріччя 2006 р. згідно декларації з податку на прибуток від 09.08.2006 р. № 11568 і договору № 11 від 09.08.2006 р. у сумі 660512 грн.
Суд першої інстанції зазначив, що згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" визначено принцип рівності бюджетних інтересів та передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Зазначена норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно у відповідності до вищенаведених вимог Законів України спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", або іншими законами з питань оподаткування.
Натомість відповідно до п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/897 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. Згідно з п. 3.8 цієї Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Тобто, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства належить виключно платнику податків.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування вищевказаних сум податкових зобов'язань з дивідендів та прирівняних до них платежів його обов'язок щодо сплати відповідного зобов'язання в цих сумах припинився.
При цьому суд мотивував свій висновок тим, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податків. Джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань платника податків, згідно пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" визнаються будь-які власні кошти та інші активи. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, що передбачено ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування".
Суд першої інстанції дійшов до висновку про неправомірне спрямування на погашення податкового боргу з дивідендів грошових коштів на підставі платіжних доручень № 7224 від 20.09.2006 р., № 4936 від 18.10.2006 р., № 7683 від 18.10.2006 р., № 8034 від 20.11.2006 р. у сумі 1598880,31 грн., що призвело до неправомірного застосування до позивача штрафу на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" у розмірі 799440,16 грн.
Суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, зпзнпчив, що згідно розрахунку штрафних санкцій, платіжним дорученням № 5923 від 17.05.2004 р. ДП завод "Електроважмаш" сплатив 69034,00 грн. на погашення заборгованості зі сплати частини прибутку (дивідендів) за декларацією від 01.08.2003 р. № 8417, що призвело до нарахування штрафу у розмірі 50 відсотків погашеного податкового боргу, а саме 34517,00 грн. при затримці на 225 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
А, згідно п.п. 15.1.1. п.15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Згідно з п. 1.3 цієї статті, податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно п. 1.5 ст. 1 цього Закону штрафна санкція (штраф) -плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Згідно з п. 17.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Таким чином, суд першої інстанції зазначив, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, узгоджених у декларації за звітний період, є платою, яка визначена податковим органом у зв'язку з порушенням правил оподаткування, узгоджується у порядку та сплачується у строки, визначені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, не погоджуючись із запереченням відповідача стосовно непоширення на застосування штрафних санкцій строку давності, встановленого п.п. 15.1.1 п. 15.1. ст. 15 даного Закону, визнав протиправним застосування до позивача штрафу на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" у розмірі 34517,00 грн.
До того ж після оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення від 17.04.2008 р. № 000056840/0 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення на ту ж саму суму визначеного податкового зобов'язання, а саме -від 24.06.2008 р. № 000056840/1. від 27.08.2008 р. № 000056840/2, від 05.11.2008 р. № 000056840/3, що суперечить приписам ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
На підставі висновків акту №755/40-027/00213121 від 03.04.2008 р. за результатами невиїзної документальної перевірки з питань дотримання ДП завод "Електроважмаш" своєчасності сплати нарахованих (узгоджених) сум податкових зобов'язань по дивідендах та прирівняних до них платежах, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами за період з 01.08.2003 р. по 31.03.2008 р. СДПІ ВПП у м. Харкові прийнято податкове повідомлення-рішення № 000056840/0 від 17.04.2008 р., яким на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” за затримку на 1616 календарних днів граничного строку сплати податкового зобов'язання у сумі 886700,00 грн. ДП завод “Електроважмаш” зобов'язано сплатити у розмірі 50 % у сумі 886700,00 грн. за платежем «частина чистого прибутку (доходу) та прирівняних до них платежів, що сплачуються до бюджету державними підприємствами» (а.с. 16).
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю - протягом 20 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми - податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятидесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно акту невиїзної документальної перевірки № 755/40-027/00213121 від 03.04.2008р. з питань дотримання ДП завод "Електроважмаш" своєчасності сплати нарахованих (узгоджених) сум податкових зобов'язань по дивідендах та прирівняних до них платежах, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами за період з 01.08.2003 р. по 31.03.2008 р., встановлено порушення ДП завод "Електроважмаш" п.п. 5.2.1 п. 5.2 . п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”№ 2181 в частині недотримання граничних строків сплати сум податкових зобов'язань, передбачених п.п. 4.1.4 п. 4.1, п.п. 4.2.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” по не корпоратизованим, казенним або комунальним підприємствам за період з 01.08.2003 р. по 31.03.2008 р.
Факт порушення граничних строків сплати узгодженого податкового податкового зобов'язання ДП завод "Електроважмаш" встановлено на підставі даних облікових карток підприємства.
Судом першої інстанції зазначено про невідповідність інформації із розрахунку штрафних санкцій та тексту платіжних доручень № 7224; № 4936; № 7683; № 8034.
Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346-111 від 05.04.2001р. встановлено, що платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі -члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.
Одним із обов'язкових реквізитів платіжного доручення, форма якого затверджена Постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" № 22 від 21.01.2004 р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976, є реквізит "дата валютування", яку п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346-ІІІ від 05.04.2001 р. визначено як "зазначену платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дату, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - членів платіжної системи".
Таким чином, в момент зарахування переказаних коштів в рахунок погашення податкового боргу ДП завод "Електроважмаш" зазначені кошти вже не перебували в його власності, а перебували у власності держави, а тому колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не правильно застосовано п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.
Колегія суддів зазначає, що положення, викладені в п. 7.7 ст. 7 Законі України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, надають право органам державної податкової служби спрямовувати сплату, направлену платником податку на погашення зобов'язань, які не є податковим боргом, на погашення податкового боргу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що зазначена норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія. чи то контролюючі органи, чи платники податків, та що ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно, у відповідності до вищенаведених вимог Законів України, спрямував власні кошти.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, правомірно зараховано зазначені позивачем кошти на сплату податкового боргу по дивідендах та прирівняних до них платежах, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, відповідно до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
На підставі викладеного, зважаючи на встановлені обставини справи та допущені судом першої інстанції порушення, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2009 р. по справі № 2-а-29399/08/2070 в частині задоволених позовних вимог позивача прийнята з порушенням норм чинного матеріального права і підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні цієї частини позову.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.3 ч.1 ст. 198, п.1, п.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 209,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2009 р. по справі № 2-а-29399/08/2070 за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання дій протипарвними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати в частині задоволених позовних вимог.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити Державному підприємству завод "Електроважмаш" у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 17.04.2008 року №000056840/0, від 24.06.2008 року № 000056840/1, від 27.08.2008 року № 000056840/2, від 05.11.2008 року № 000056840/3 в частині застосування до ДП завод «Електроважмаш» штрафних санкцій на суму 833957,16 гр.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2009 р. залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Калиновський В.А. Кононенко З.О.
< Список > < Текст >
Повний текст постанови виготовлений 30.11.2009 р.