61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
01 грудня 2009 р.Справа № 2-а-31725/09/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Кононенко З.О.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Верман А.М.
представника позивача Рисенко В.М.
представника відповідача Байбак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 р. по справі
№ 2-а-31725/09/2070
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чугуївський молочний завод"
до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
Позивач, ВАТ “Чугуївський молочний завод”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0004742311 від 15.12.2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 943105,30 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що ВАТ "Чугуївський молочний завод" на підставі ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не повинен був використовувати в своїй діяльності РРО, оскільки здійснює торгівлю продукцією виключно власного виробництва та проводить розрахунки у касі свого товариства при обов'язковому оформленні прибуткових та видаткових касових ордерів та видачі покупцям відповідних квитанцій. Факт проведення розрахунків виключно у касі підприємства підтверджується копіями прибуткових касових ордерів за жовтень-грудень 2007р. та січень -вересень 2008р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 р. позов ВАТ "Чугуївський молочний завод" задоволено.
Визнано недійсним та скасовано рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0004742311 від 15.12.2008 року в частині застосування до Відкритого акціонерного товариства "Чугуївський молочний завод" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 943105,30 грн.
Відповідач, Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин у справі, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідач - без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 25.11.2008 р. фахівцями ДПА у Харківській області на підставі направлення проведена перевірка автолавки, на якій здійснювалась виїзна торгівля з автомобіля, яка належить Відкритому акціонерному товариству "Чугуївський молочний завод" з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій.
За результатом перевірки складений акт перевірки № 10973/20/40/23/00447356 від 26.11.2008р. (а.с.28-29).
Згідно зазначеного акту, під час перевірки встановлено наступні порушення:
- п.1, п.5 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ;
- абз.9.1 п.9 "Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій" від 01.12.2000 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.02.2001р. №614;
- п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 "Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
На підставі акту перевірки № 10973/20/40/23/00447356 від 26.11.2008 року Чугуївською ОДПІ винесено рішення від 15.12.2008 р. № 0004742311 про застосування до ВАТ «Чугуївський молочний комбінат» штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.1, п.3 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на суму 943 445, 30 грн. (а.с.30).
На виконання свого права на апеляційне узгодження податкового зобов'язання, наданого ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, та керуючись абз. 7 п. 3, п.п. 5.1 п.5 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого Наказом ДПА України № 29 від 11.12.1996 року із змінами та доповненнями, позивач надав до ДПА у Харківській області скаргу про перегляд спірного рішення.
Рішенням ДПА у Харківській області № 94/10/25-203 від 13.01.2009р.про результати розгляду скарги вищезазначене рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення (а.с.24-27).
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснював торгівлю продукцією виключно власного виробництва. Діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються виробництвом молочної продукції регулюється спеціальним нормативним актом - Законом України “Про молоко та молочну продукцію” (N1870-IV від 4.06.2004р.). Позивач виконав вимоги вказаного закону та отримав Атестат №0563113 на виробництво молока, молочної сировини та молочних продуктів, реєстр. № 6310013, строк дії з 27.07.2005р. по 27.07.2010р. в якому серед переліку видів продукції зокрема вказане молоко оброблене рідке (а.с.31). Відповідно до ст. 320, 332 ЦК України позивач має право використовувати закуплене їм молоко для здійснення підприємницької діяльності. При цьому він є власником виробленої продукції.
Суд дійшов висновку, що молоко оброблене рідке, отримане із молочної сировини шляхом очищення, охолодження та пастеризації, є продукцією власного виробництва позивача.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що розрахунок за вказану продукцію власного виробництва, як це і передбачене п. 1 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, здійснювався у касі позивача з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Підтвердженням цього є долучені до матеріалів справи копії прибуткових касових ордерів за жовтень-грудень 2007р. та січень - вересень 2008р.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Судом першої інстанції встановлено, і це підтверджується письмовими доказами, що позивач здійснював реалізацію продукції власного виробництва, розрахунки за яку покупець здійснював через касу ВАТ «Чугуївський молочний завод».
Свідченням цього є належним чином засвідчені копії товарно -транспортних накладних на відпуск продукції СПДФО ОСОБА_1 за жовтень-грудень 2007р. та січень - вересень 2008р. та прибуткові касові ордери. Згідно вказаних накладних, за період з 1.10.2007р. по 30.09.2008р., тобто за той період, за який відповідачем застосовані фінансові санкції, позивач здійснював торгівлю молоком очищеним, охолодженим та пастеризованим, а оплата здійснена через касу ВАТ (а.с.31, 32-139).
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дав належну оцінку доводам представника відповідача про те, що прибуткові касові ордери були відсутні на момент перевірки і надані позивачем виключно у судове засідання, оскільки такі доводи, заявлені представником відповідача і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції спростовуються наявними доказами. Так, в акті (довідці) перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 10973/20/40/23/00447356 від 25.11.2008р. (а.с.29-29) вказані лише ті документи, які були витребувані для проведення перевірки співробітниками відділу оперативного контролю ДПА у Харківській області і це не може свідчити про відсутність при проведенні перевірки тих доказів, що були надані до суду першої інстанції, це є свідченням того, що товарно-транспортні накладні та прибуткові касові ордери перевіряючи ми особами не витребовувались. Тобто, відсутність посилань в Акті перевірки на прибуткові касові ордери не спростовує факт їх наявності на момент перевірки.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних сравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, заперечуючи проти позову позивача, ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не надав жодних належних і переконливих доказів правомірності свого рішення.
Виходячи із завдань адміністративного судочинства, визначених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, на адміністративні суди покладено обов'язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, до яких відноситься відповідач, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям.
Відповідно до ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи 15 грудня 2008 року оскаржуване рішення про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій, діяв всупереч вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 р. по справі № 2-а-31725/09/2070 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чугуївський молочний завод" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Калиновський В.А. Кононенко З.О.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2009 р.