61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
17 листопада 2009 р. Справа № 2- а - 1169/09/1622
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Макаренко Я.М.,
суддів - Донець Л.О. , М»ягкого Є.В.
секретаря судового засідання Карнаух А.М.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 10.07.2009р. по справі № 2-а-1169/09/1622
за позовом ОСОБА_2
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради
про зобов»язання нарахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення трьох років та виплатити заборгованість по виплаті допомоги,
18.05.2009 року ОСОБА_2 (надалі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради (надалі по тексту відповідач), в якому просила суд:
- зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м. Полтава ради зробити перерахунок допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку, починаючи з дня призначення зазначеної допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та виплатити заборгованість на користь матері ОСОБА_2 з дня призначення допомоги 19.03.2007 р.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 10.07.2009 року задоволено частково адміністративний позов.
Визнано бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради в частині не нарахування ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням»в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року протиправною.
Зобов»язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням»в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що у відповідача був відсутній обов»язок по призначенню, нарахуванню та сплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить змінити постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 10.07.2009 року, а саме:
-в частині другій висновку суду: період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. змінити на період: з дня призначення допомоги матері по догляду за дитиною до 3 років та в подальшому;
-в частині третій висновку суду: після слів «в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»-період: з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року замінити на період: з дня призначення допомоги по 31.12.2007 року, та після слів»та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»фразу: з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік з урахуванням проведених виплат замінити на фразу: з 1.01.2008 року по 31.12.2008 року та в подальшому з урахуванням проведених виплат та виплати заборгованості за період недоплати допомоги матері по догляду за дитиною до 3 років в розмірі прожиткового мінімуму.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що виходячи з рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 р. позивач мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а у відповідача був обов»язок щодо сплати допомоги у вказаному розмірі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради підлягає задоволенню, апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради щодо перерахунку та нарахування ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради перерахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі прожиткового мінімуму встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням проведених виплат, суд першої інстанції виходив з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення п.7 ст.71 та ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також з Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, яким було визнано неконституційними зміни, якими було виключено ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»внесені підпунктом 12 п. 25 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до 3 років, передбаченої ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а саме у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом. Виплату такої допомоги , відповідно до ч.1 ст. 5 закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»за місцем проживання здійснюють органи соціального захисту населення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з довідки УПСЗН виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 22.06.2009 р. (а.с. 31), позивачу призначена і виплачується відповідачем допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 1.04.2007 р.
Як вбачається з довідки про середню заробітну плату (а.с.9) та довідки Фонду державного майна України (а.с.10) позивач є застрахованою особою в системі загальнообов»язкового державного соціального страхування.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від 18.01.2001 р. № 2240.
Відповідно до визначення термінів, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»суб»єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є застрахована особа, на користь якої здійснюється відповідне страхування.
Страховий випадок -подія, з настанням якої виникає право у застрахованої особи або членів її сім»ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг.
За положеннями ч. 1 ст. 35 вказаного Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї такого страхового випадку, як догляд за дитиною віком до трьох років.
Статтею 43 цього Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 5 Прикінцевих положень вищевказаного Закону визначено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених статтями 41, 43, 46 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.
Законом України № 489 від 19.12.2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 43 зупинено на 2007 рік, та статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 визнано неконституційними положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а також визнано неконституційними положення п. 7 ст. 71 вказаного Закону в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Отже, починаючи з 9 липня 2007 р. набула чинності ст. 43 та пункт 5 Перехідних Положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Позивач народила доньку 02 лютого 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.7).
Таким чином, у позивача настав страховий випадок у вигляді необхідності догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та виникло право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у формі матеріального забезпечення передбаченого ст. 43 та п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
За положеннями ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).
Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб.
Отже, позивач будучі застрахованою особою мала права на отримання матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але ж обов»язок щодо сплати такої допомоги покладений законом на роботодавця за основним місцем роботи, а не на орган соціального захисту населення.
Між тим, постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. за № 32 встановлено, що в 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям (далі - субвенція) з 1 січня 2007 р. призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб;
Однак, вказана постанова Кабінету Міністрів України суперечить порядку призначення та надання вказаних виплат застрахованої особі, встановленому у ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України уразі невідповідності нормативно-правового акта закону України або іншому правовому акту, суд застосовує акт, що має вищу юридичну силу.
Аналізуючи вказані норми закону та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів приходить до висновку, що починаючи з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. у відповідача був відсутній обов»язок по призначенню нарахуванню та сплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», оскільки вказаним Законом України починаючи з 9 липня 2007 р. не надавалося повноважень Кабінету Міністрів України змінювати порядок призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановленого ст. 50 зазначеного Закону.
Вимоги позивача про обов»язок відповідача сплатити їй допомогу у 2007 році відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції закону від 22.03.2001 р., тобто у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, є безпідставними, оскільки право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, про що зазначено у ст. 13 вказаного Закону в редакції станом, що діяла до 01.01.2008 р. .
Позивач є застрахованою особою, в зв»язку з чим у 2007 р. неї було відсутнє право на отримання допомоги відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Суд першої інстанції врахував вказані положення матеріального права, з»ясував обставини, що мають значення для справи, однак суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача по не донарахуванню і невиплаті позивачу вказаної допомоги та щодо зобов»язанння відповідача здійснти такий перерахунок за період часу з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р.
Між тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови позивачу в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача зробити перерахунок вказаної допомоги, починаючи з дня призначення та до 9 липня 2007 р. виходячи з наступного.
Починаючи з 1 січня 2007 р. по 9 липня 2007 р. певний розмір допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку встановлювався ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 р.».
Зазначені виплати допомоги мають разовий щомісячний характер. Таким чином, право особи на їх отримання та обов»язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту нарахування та виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.
Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2007 р.», правомірно діяли, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.
Отже, в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.
Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3 зазначив наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Виходячи з наведеного, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обов'язку здійснити виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особам, які отримали таку допомогу у період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року, у розмірах встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2007 р.». Протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий щомісячний характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов'язок щодо їх виплати.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р., суд першої інстанції виходив з того, що позивач не мала права на отримання такої допомоги.
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та нарахувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року здійснити перерахунок та нарахувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»в розмірі встановленого прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Проте колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»»статтю 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»виключено.
Пунктом 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»», внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та виключено слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".
Вказаний закон набув чинності з 1 січня 2008 р.
Отже, з зазначеного часу право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»набули як застраховані так і незастраховані особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»», внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». В даному положенні зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Рішенням Конституційного суду України №10-рп/08 від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), положення п. 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»»визнано неконституційним не було.
Таким чином, відповідач, здійснивши у зазначений період, виплату допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції закону від 28.12.2007 р., правомірно діяв, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.
Отже, в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», оскільки протягом цього часу положення даного закону не діяло.
Зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/200.
Таким чином, позивач будучі застрахованою особою мала права на отримання матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», але ж обов»язок щодо сплати такої допомоги покладений ст. 50 вказаного Закону на роботодавця за основним місцем роботи, а не на орган соціального захисту населення.
Суд першої інстанції не врахував вказані положення матеріального права та прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача по не донарахуванню і невиплаті позивачу вказаної допомоги та щодо зобов»язанння відповідача здійснти такий перерахунок за період часу з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, в зв»язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Таким чином, на підставі наведеного, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що мають значення для справи апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 195, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради задовольнити.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 10.07.2009 р. по справі № 2-а-1169/09/1622 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради про зобов»язання нарахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення трьох років та виплатити заборгованість по виплаті допомоги-відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Макаренко Я.М.
Судді< підпис >
< підпис >Донець Л.О. М'ягкий Є.В.
< Список > < Текст >
Повний текст постанови виготовлений 23.11.2009 р.