Справа № 520/8766/19
Провадження № 1-кп/947/502/20
07.02.2020 року колегія суддів Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 ,
потерпіла ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160500001892 від 03.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190,ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,
В провадженні колегії судді Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, посилаючись на те, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у складі організованої групи, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, він не працює, та не має постійного джерела доходів, може вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, посилаючись на те, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів у складі організованої групи, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, він не працює, та не має постійного джерела доходів, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків у суспільстві, може вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, посилаючись на те, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, він не працює, та не має постійного джерела доходів, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків у суспільстві, може вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Представник потерпілої ОСОБА_8 , та потерпіла ОСОБА_7 просили продовжити запобіжний захід відносно обвинувачених.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , оскільки прокурором заявлені ризики не доведені, прокурор посилається тільки на припущення, без їх обґрунтування, та не надав клопотання у паперовому вигляді. Обвинувачені мають соціальні зв'язки, кожен з обвинувачених має сім'ї. Відповідно до практики ЕСПЛ тяжкість покарання яке може бути призначене, не може бути покаранням. Так, обвинувачені майже рік перебувають під вартою, тому відносно них можливо обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_12 підтримали думку свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_10 просив йому змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки він раніше не судимий, має родину, та може працювати водієм.
Вислухавши думку учасників судового провадження щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених, колегія суддів приходить до висновку про доцільність продовжити відносно обвинувачених дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час судового розгляду справи, керуючись ст.331 ч.3 КПК України, суд, розглядаючи питання доцільності продовження, обраного обвинуваченим запобіжного заходу, вирішує чи є на час розгляду зазначеного питання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, чи вони не зменшилися та не відпали.
Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішені питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів, та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Відповідно до положень ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст.177,178,183,199 КПК України.
При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, що раніше не судимий, його віку, стану здоров'я, майнового стану, міцності соціальних зв'язків, що він одружений, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_10 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_10 , перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду та чинити тиск на потерпілих, свідків, колегія судді приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_10 , та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_10 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, майнового стану, міцності соціальних зв'язків, що він не одружений, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_11 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_11 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду та чинити тиск на потерпілих, свідків, та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та колегія суддів приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_11 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_12 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, майнового стану, міцності соціальних зв'язків, що він розлучений, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_12 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_12 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, уникнути від суду та чинити тиск на потерпілих та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України і що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, та вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_12 , та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_12 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_14 , наявності вищезазначених ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе визначити розмір застави в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: в розмірі 528 600 гривень, оскільки застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_10 , ОСОБА_11 наявності вищезазначених ризиків передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає за можливе визначити окремо кожному обвинуваченому розмір застави в розмірі 165 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: в розмірі 303 765 гривень, оскільки застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обов'язків, передбачених КПК України.
Колегія суддів, вважає що клопотання захисника ОСОБА_6 щодо зміни обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою, та клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, залишити без задоволення, оскільки викладені в клопотаннях обставини не підтверджені та не обґрунтовані.
Крім того, не надано доказів, які б свідчили про те, що ризики та обставини, які враховувалися при обранні та продовженні обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час відпали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31,177-178,183,184,194,196,197,331,369-372КПК України, колегія суддів,
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 щодо зміни обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою, відмовити на підставах викладених у мотивувальній частині ухвали.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відмовити на підставах викладених у мотивувальній частині ухвали.
Клопотання прокурора про продовженні відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити на підставах викладених у мотивувальній частині ухвали.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідним визначеним розміром застави у розмірі 303 765 (триста три сімсот шістдесят п'ять) гривень, та покладеними обов'язками строком на 60 днів, тобто до 07.04.2020 року включно, з утриманням в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з відповідним визначеним розміром застави у розмірі 303 765 (триста три сімсот шістдесят п'ять) гривень, та покладеними обов'язками строком на 60 днів, тобто до 07.04.2020 року включно, з утриманням в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з відповідним визначеним розміром застави у розмірі 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот ) гривень, та покладеними обов'язками строком на 60 днів, тобто до 07.04.2020 року включно, з утриманням в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2