справа № 2а-3092/09/0670
категорія 2.11.3
17 лютого 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Євпак В.В.,
при секретарі - Талько А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Малого приватного торговельно-виробничого підприємства "Райдуга" < Текст >
до Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції < Текст >
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0008642320/0, №0008652320/0 від 10.12.2008 року, №0008421702/0 від 08.12.2008 року, №0008642320/1, №0008652320/1, №0008421702/1 від 13.02.2009 року, №0008642320/2, №0008652320/2 від 30.04.2009 року. Вимоги мотивує тим, що порушень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" підприємство не допускало. Так, МПТВП «Райдуга» відповідно до вимог Закону визначало суми попередніх оплат на кінець кожного кварталу; в жовтні 2007 року підприємство до складу валових витрат не включало накладну №368 від 13.10.2007р. від ТОВ "Партнер" на суму - 34515,00 грн. та накладну №3 від 31.10.2007р. від ПП ОСОБА_1 на суму - 14720,83 грн., а останні були віднесені на рахунок 152 "Придбання основних засобів" та рахунок 153 "Придбання інших необоротних активів". Також МПТВП "Райдуга" при формуванні вартості запасів до первісної вартості враховувало тільки договірну вартість без податку на додану вартість, ТЗВ на підприємстві відсутні. Отримана від ОСОБА_2 барна стійка, згідно додаткового узгодження №6 від 2 листопада 2007року, була передана в оренду ПП ОСОБА_3 Отримані від ТОВ "Партнер" на загальну суму 41418,00грн. в тому числі ПДВ-6903,00грн., та від ПП ОСОБА_1 на загальну суму 17665,00грн. в тому числі ПДВ- 2944,17 грн. меблі, підприємством включено до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, для подальшого використання в господарській діяльності. МПТВП «Райдуга» в червні 2007року отримало від СФГ « Вісана» технологічну сировину на суму -980,00грн.в тому числі ПДВ-163,33 грн. Згідно податковій накладній №46 від 07.06.2007року підприємство віднесло до податкового кредиту суму -163,33грн.та вважають, що право на податковий кредит залежить від законності самої операції та правильного оформлення податкової накладної. Вважають також неправомірним визначення порушення Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме неутримання та неперерахування ними до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 292,23 грн. з додаткового матеріального блага у вигляді суми знижки з ціни (вартості) нежитлового приміщення (об"єкта нерухомості), оскільки не є податковим агентом.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують з тих підстав, що в ході перевірки встановлено порушення вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 та пункту 5.9 статті 5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме в перевіряємому періоді занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 20950 грн. за рахунок заниження валового доходу шляхом невірного відображення на кінець звітних періодів сум отриманих попередніх оплат від нерезидентів всього на суму 79931 грн. та завищення валових витрат всього на суму 3872 грн. шляхом невірного визначення убутку балансової вартості запасів, віднесення до витрат вартості придбаних матеріальних цінностей, що не використовувались у господарській діяльності підприємства та заниження валових витрат на суму витрат придбаних матеріалів від постачальників, які документально підтверджені. В порушення пункту 4.1, 4.2 статті 4, підпунктів 7.4.1 та 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платником податків занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 21036 грн. за рахунок заниження бази оподаткування по операції з реалізації основного засобу першої групи (нежитлова будівля) фізичній особі за ціною нижчою, ніж експертна оцінка та не включення до обсягу оподатковуваних операцій поставку барної стійки, яка використовується для невиробничих потреб, а також завищення податкового кредиту шляхом включення податкових накладних по матеріальних цінностях, отриманих від ТОВ "Партнер" та ПП ОСОБА_1, які не пов'язані з виробничою діяльністю підприємства, і по придбанню технологічної сировині від СФГ "Вісана" (неплатника ПДВ). В ході перевірки встановлено порушення підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме, скаржником не утримано та не перераховано до бюджету у травні 2007 року податку з доходів фізичних осіб в сумі 292 грн. 23 коп. з додаткового матеріального блага у вигляді суми знижки з вартості нежитлового приміщення, яке було реалізовано підприємством фізичній особі по ціні нижчій ніж експертна оцінка. На підставі виявлених порушень винесено податкові повідомлення-рішення, які вважають правомірними, та такими, що не підлягають скасуванню.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив: на підставі направлення на проведення перевірки №666/13-027 від 31.10.2008 року та №690/13-027 від 13.11.208 року, Новоград-Волинською ОДПІ з 31.10.2008 року по 13.11.2008 року проведено планову виїзну перевірку малого приватного торговельно-виробничого підприємства "Райдуга" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, про що складено акт №1407/05-53/23-20/13544931 від 25.11.2008 року.
В результаті проведення перевірки встановлено порушення
1)п. 4.1. ст. 4, п.п.5.2.1 п. 5.2. ст. 5, п.п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, що перевірявся, на загальну суму 20950 грн., у тому числі: за 2007 рік в сумі 3852 грн., за І півріччя 2008 року в сумі 17098 грн.;
2)п.4.1 , п. 4.2 ст.4, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 21036 грн., в т. ч.: за травень 2007 року в сумі 325,0 грн., за червень 2007 року в сумі 163 грн., за жовтень 2007 року сумі 9847 грн., за листопад 2007 року в сумі 10701 грн.;
3) частини "г" "є" п.п. 4.2.9 п.4.2 ст. 4 , п.п. "а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889 при обчисленні податку з доходів фізичних осіб в 2007 році, правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2007 р. на суму 337,23 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення №0008642320/0 від 10.12.2008 року про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 29799,00 грн., в тому числі, основний платіж - 20950,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 8849 грн.; №0008652320/0 від 10.12.2008 року про визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 31554,00 грн., в тому числі основний платіж - 21036,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 10518,00 грн.; №0008421702/0 від 08.12.2008 року про визначення податкового зобов"язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1011,69 грн., в тому числі основний платіж - 337,23 грн., штрафні (фінансові) санкції - 674,46 грн.
За результатами апеляційного оскарження 13.02.2009 року винесено податкові повідомлення-рішення №0008642320/1, №0008652320/1, №0008421702/1.
30.04.2009 року винесено податкові повідомлення-рішення №0008642320/2, яким визначено податкове зобов"язання з податку на прибуток в сумі 29035,00 грн., в тому числі основний платіж - 20950,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 8085,00 грн. та №0008652320/2
Що стосується заниження валового доходу з операцій, пов"язаних з лісопильним виробництвом та реалізацією даної продукції на експорт, судом встановлено, що порушення мало місце.
Відповідно вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 цього ж Закону передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Ha порушення вимог п.4.1. ст.4 та п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", товариство за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року формувало валові доходи від реалізації на експорт по події реалізації, не враховуючи грошові кошти - оплату за реалізовані лісосировину. В результаті даного порушення товариство невірно відображало на кінець звітних періодів суми отриманих попередніх оплат від нерезидентів, а саме: за III квартал 2007 року на суму 28956,17 грн.; за IV квартал 2007 року на суму 27889,13 грн.; за І квартал 2008 року на суму (-) 56845 грн.; за II квартал 2008 року на суму 52042,10 грн., чим занизило задекларовані показники у рядку 01.1 "Доходи від продажу товарів (робіт, послуг) Декларації з податку на прибуток в розмірі 79931 грн. 23 коп.
Зазначене порушення підтверджується додатком №7.
Відповідно, є правомірним визначення податковим органом з даного порушення зобов"язання по податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій.
Що стосується висновку про завищення підприємством валових витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей, а саме від ТОВ «Партнер» по накладній №368 від 30.10.2007 року на загальну суму 34515,0 грн. (ліжки з тумбами), від ПП ОСОБА_1 №3 від 31.10.2007 року на загальну суму 14720,83 грн. ( стіл, тумба, шафа) з підстав, коли вже основні засоби та майно були передані в оренду, що підтверджує факт невиробничого призначення цих ТМЦ, суд не погоджується, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що дійсно підприємством у жовтні 2007 року були отримані від ТОВ «Партнер» ліжки з тумбами на загальну суму 34515,0 грн.та від ПП ОСОБА_1 стіл, тумба, шафа на загальну суму 14720,83 грн.
Але зазначені товаро-матеріальні цінності були віднесені підприємством на рахунок 152 "Придбання основних засобів" та рахунок 153 "Придбання інших необоротних активів" та до складу валових витрат підприємством не відносились.
На підтвердження зазначеного факту позивачем були надані накладні, товаринй звіт за жовтень 2007 року, оборотно-сальдовий баланс по даним рахункам, розрахунок валових витрат за 4-й квартал 2007 року.
Дані документи були надані перевіряючим під час проведення перевірки.
Податковий орган, на якого відповідно до ст.71 КАС України, покладається обов"язок довести правомірність прийнятого ним рішення, протилежне не довів.
Таким чином визначене Новоград-Волинською ОДПІ зобов"язання по податку на прибуток з зазначеної операції в розмірі 12309 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4923 грн. є безпідставним.
Що стосується факту заниження підприємством валових витрат, судом встановлено, що на порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» МП ТВП "Райдуга" підприємство занизила в 4 кварталі 2007 року валові витрати по р. 04.1 Декларації на загальну суму 72729 грн., в т. ч. на суми придбання готової продукції на загальну суму 41822 грн. у ПП «Дубок» на суму 39769,99 грн. по накладній № 70/1 від 07.11.2007 року та ПП "Форест" - на суму 2087 грн. по накладній №5 від 05.11.2007 року; на суми придбання від постачальників в розмірі 30907 грн. при підрахунку в загальній сумі витрат придбання.
Зазначене порушення позивачем фактично не оспорюється.
Судом також встановлено, що підприємство в перевіряємому періоді з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, в порушення п. 5.9 ст.5 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включало до балансової вартості готової продукції на кінець звітного періоду залишок загально-виробничих витрат на залишок сировини при визначені приросту (убутку) балансової вартості готової продукції. В результаті даного порушення підприємство занижувало залишки готової продукції на кінець звітних періодів, що призвело до завищення валових витрат на суми убутку на кінець звітних періодів на загальну суму 27366 грн., в т. ч.: за ІІ квартал 1007 року у сумі (-) 37321 грн.; за ІІ квартал 2007 року у сумі (+) 33387 грн.; за ІV квартал 2007 року у сумі (-) 11014 грн.; за І квартал 2008 року у сумі (-) 4703 грн.; за ІІ квартал 2008 року у сумі (-) 16352 грн.
Пунктом 5.9 статті 5 вищезазначеного Закону передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (Далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року, та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів1 України від 10 січня 2007 року, при відпуску запасів у виробництво оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), нормативних затрат, ціни продажу. Вартість сировини та матеріалів, що утворюють Основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, визнаються прямими матеріальними витратами і включаються до виробничої собівартості продукції.
Ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості здійснюється відносно тих запасів, витрати на придбання (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат (за винятком безкоштовно отриманих) та які знаходяться: на складах; у незавершеному виробництві; залишках готової продукції. У свою чергу, виробнича собівартість продукції (робіт, послуг) включає: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Готова продукція оцінюється за виробничою собівартістю (пункт 10 П(С)БО 9 "Запаси", і входять до складу запасів (пункт 6 П(С)БО 9). Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" передбачено визначення собівартості реалізованих товарів, яка відповідно пункту 11 П(С)БО 16 "Запаси" складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
Платником податків під час проведення перевірки та суду не надано підтверджуючих документів для спростування порушень при визначенні залишків готової продукції.
Наявність наказу підприємства №1 від 02.01.2007 року "Про облікову політику підприємства", не може суперечити вимогам ведення бухгалтерського обліку, що передбачено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку.
Ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів прямо передбачено п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Позивач, як платник податків має вести податковий облік відповідно до норм Закону.
Що стосується порушень вимог Закону України "Про податок на додану вартість", суд встановив: податковий орган ввжає, що підприємство в порушення п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством не оподатковано податком на додану вартість за жовтень 2007 року суму в розмірі 53505,0 грн., сума ПДВ складає 10701,0 грн. придбаної барної стійки у приватного підприємця, яка використана для невиробничих потреб та не включена до обрахунку оподаткованих операцій по оренді з ФОП ОСОБА_3
Суд не погоджується з зазначеним висновком з таких підстав: встановлено, що база оподаткування визначена статтею 4 Закону України "Про податок на додану вартість".
п.4.1 ст.4 Закону передбачено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Судом встановлено, що МПТВП "Райдуга" наряду з лісопильним виробництвом, видами оптової торгівлі, займався діяльністю готелю та кафе.
В серпні місяці 2007 року, позивач у зв"язку з зазначеними видами своєї діяльності, отримав від ПП ОСОБА_2 згідно накладної №15 барну стійку, дверні блоки та обналічку вартістю 53505,00грн. Барна стійка рахувалась на основних засобах МПТВП "Райдуга".
У жовтні 2007 року відповідно до договору оренди нерухомого майна № 2 від 28.09.2007 року, позивачем було передано ОСОБА_3 в строкове платне користування частину готелю "Леон" площею 66.6 м.кв. за яку підприємство отримувало дохід у формі орендної плати.
Згідно додаткового узгодження №6 від 2 листопада 2007року барна стійка вартістю 53505 грн. була передана в оренду ПП ОСОБА_3, та орендна плата по їй врахована в орендну плату по договору оренди нерухомого майна №2 від 28 вересня 2007року по якому нараховується орендна плата та податок на додану вартість.
При обстеженні орендованого приміщення було встановлено, що вищевказана в господарській діяльності ФОП ОСОБА_3 використовувалась барна стійка.
Об"єктом оподаткування ПДВ у разі надання майна в оперативну оренду не є операція з його поставки орендареві, а операція з надання послуг з оренди цього самого майна. Згідно цього, при оперативній оренді в момент передачі і повернення об"єкту оренди не виникають податкові зобов"язання по ПДВ.
Під час проведення планової документальної перевірки платником надавались всі договори оренди, а також додаткове узгодження з ПП ОСОБА_3
В акті документальної перевірки не зазначено, що платник не надав відповідні документи .
Відповідно донарахування податковим органом суми ПДВ в розмірі 10701 грн. з вартості барної стійки 53505 грн. є безпідставним.
Що стосується висновку податкового органу щодо безпідставного віднесення підприємством до складу податкового кредиту суми ПДВ в загальному розмірі 9847,17 грн. з придбання у ТОВ "Партнер" та ПП ОСОБА_1 ліжків з тумбами, стола, шафи, які не повязані з виробничою діяльністю підприємства, суд не погоджується в даним висновком з таких підстав: відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
7.4.4. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
7.4.5. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Судом встановлено, що підприємством у жовтні 2007 року до складу податкового кредиту включені податкові накладні отримані від ТОВ «Партнер» №368 від 30.10.2007 року на загальну суму 41418,0 грн. в тому числі сума ПДВ 6903 грн. (платіжне доручення на сплату ПДВ №525 від 30.10.2007року на загальну суму 41418 грн. в тому числі сума ПДВ 6903грн) на придбання ліжків з тумбами та від ПП ОСОБА_1 №3 від 31.10.2007 року на загальну суму 17665 грн. в тому числі сума ПДВ 2944,17 (платіжне доручення на сплату ПДВ №477 від 12.10.2007року на загальну суму 17665 грн., в тому числі сума ПДВ 2944,17грн) на придбання меблів (стіл, тумба, шафа). Відповідні сплачені суми ПДВ по розрахунках з постачальниками (ТОВ „Партнер" та ПП ОСОБА_1) МПТВП „Райдуга" були включені до заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2007 року.
Судом встановлено, що дані меблі придбані для використання саме у господарській діяльності позивача, що пов"язана з наданням послуг проживання в готелі.
Зазначені меблі знаходяться на складі МПТВП « Райдуга» та рахуються на рахунках «Придбання основних засобів" №152, "Придбання інших необоротних активів» №153 до введення їх в експлуатацію та використання в господарській діяльності.
Судом встановлено, що готель в складі основних засобів рахується у МПТВП «Райдуга», переданий в оренду тимчасово.
Також встановлено, що позивачем був сформований податковий кредит відповідно до наданих податкових накладних, які за змістом та формою відповідають вимогам Закону.
Таким чином нарахування податку на додану вартість в розмірі 9847 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4923 грн. 50 коп. є безпідставним.
Разом із тим судом встановлено заниження задекларованих в рядках 1-9 Декларації податкових зобов'язань по податку на додану вартість за травень 2007 року у сумі 325,0 грн., а саме в порушення п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством не оподатковано податком на додану вартість за травень 2007 року суму в розмірі 1625,0 грн., ПДВ сума складає 325,0 грн. від реалізації основного засобу першої групи (нежитлова будівля), саме: у травні 2007 року між МПТВП «Райдуга» та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 03.05.2007 року за домовленістю сторін за 1304,82 грн. в тому числі сума ПДВ складає 217,47 грн. (у червні 2006 року підприємством включено до складу податкових зобов"язань з ПДВ суму в розмірі 1300,0 грн. в т.ч. сума ПДВ 216,67 грн. по отриманій попередній оплаті від ОСОБА_4, а у травні до складу податкових зобов"язань з ПДВ довключено суму в розмірі 4,82 грн. в т.ч. сума ПДВ 0,80 грн.). Загальна вартість нежилого приміщення згідно витягу з реєстру прав власності нерухоме майно від 26.04.2007 року за №14377302, виданого Державним комунальним підприємством Новоград-Волинським міжміським бюро технічної інвентаризації складає 3253,0 грн., про що вказано у договорі купівлі-продажу від 03.05.2007 року. Таким чином сума недовключення складає 1948,18 грн. в тому числі сума ПДВ складає 324,69 (3253,0-1304,82=1948,18) (відображено в бухгалтерському обліку Дт. рах 742- Кт.рах 641).
Факт порушення підтверджується звіркою даних реєстру отриманих та виданих податкових накладних, первинних документів (видаткові накладні, податкові накладні на продаж основних засобів, договір купівлі-продажу, банківських платіжних доручень, декларацією по ПДВ за червень 2006 року та за травень 2007 року) та не оспорюється представником позивача.
Також встановлено, що в порушення п.п.7.2.4 п.7.2 та п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством до складу податкового кредиту у червні 2007 року неправомірно було включено суму ПДВ в розмірі 163,0 грн. по придбаній технологічній сировині у неплатника податку на додану вартість СФГ „Вісана" по податковій накладній №46 від 07.06.2007 року на загальну суму 980,0 грн. в тому числі сума ПДВ 163,33 грн.
Суд приходить до висновку, що вказане порушення мало місце, оскільки Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №09501726, виданого 28.02.1998 року на бланку ф.№5-Р серії №704922 СФГ "Вісана" актом від 16.10.2006 року за №30 по причині відсутності та неподання звітності з 01.09.2005року було анульовано, а відповідно до п.п 7.2.4. п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Що стосується неутримання податку з доходів фізичних осіб та не перерархування його до бюджету з продажу фізичній особі ОСОБА_4 нежитлового приміщення нижче ціни оціночної вартості, суд не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного: встановлено, що підприємством в II кварталі 2007р. було продано фізичній особі ОСОБА_4, яка не є працівником МПТВП "Райдуга", нежитлове приміщення нижче ціни оціночної вартості.
Разом із тим суд вважає, що, сума знижки з ціни (вартості) приміщення в розмірі 1948,18 грн. не є додаткоим благом ОСОБА_4 , а відповідно до пп. "б" п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" підприємство в даному випадку не є податковим агентом.
Судом встановлено, що оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна прямо передбачено ст.11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
11.2.3. Дохід від продажу об'єкта нерухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства.
11.3. Податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.
Порядок визначення оціночної вартості нерухомого майна, що підлягає продажу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.
Таким чином суд дійшов висновку про безпідставне нарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб в розмірі 292 грн. 23 коп. та штрафних (фінаансових) санкцій в розмірі 584 грн. 66 коп.
В іншій частині нарахований податковим органом податок з доходів фізичних осіб, позивачем не оспорюється.
Що стосується притягнення до адміністративної відповідальності директора МПТВП "Райдуга" ОСОБА_5 та головного бухгалтера ОСОБА_6 судом встановлено, що постановами Новоград-Волинського міськрайонного суду від 12.02.2009 року, 23.01.2009 року та 27.01.2008 року останні визнані винними у вчиненні правопорушень передбачених ч.1 ст.163-1 та ч.1 ст. 163-4 КУпАП.
Разом із тим, міськрайонним судом не досліджувались обставини встановлених в акті перевірки порушень самим товариством та постановами суду від від 12.02.2009 року, 23.01.2009 року та 27.01.2008 року не встановлена вина МПТВП "Райдуга" в порушенні податкового законодавства, що необхідно для звільнення від доказування відповідно до ст.72 КАС України.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ №0008642320/0 від 10.12.2008 року, №0008642320/1 від 13.02.2009 року, №0008642320/2 від 30.04.2009 року підлягають скасуванню в частині нарахування податку на прибуток в розмірі 12309 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4923 грн.; податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ №0008652320/0 від 10.12.2008 року, №0008652320/1 від 13.02.2009 року, №0008652320/2 від 30.04.2009 року підлягають скасуванню в частині нарахування податку на додану вартість в розмірі 20548 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10274 грн.; податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ №0008421702/0 від 08.12.2008 року, №0008421702/1 від 13.02.2009 року підлягають скасуванню в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 292 грн. 33 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 584 грн. 66 коп.
В решті позовні вимоги є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 86, 158-163 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ №0008642320/0 від 10.12.2008 року, №0008642320/1 від 13.02.2009 року, №0008642320/2 від 30.04.2009 року в частині нарахування податку на прибуток в розмірі 12309 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4923 грн.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ №0008652320/0 від 10.12.2008 року, №0008652320/1 від 13.02.2009 року, №0008652320/2 від 30.04.2009 року в частині нарахування податку на додану вартість в розмірі 20548 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10274 грн.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ №0008421702/0 від 08.12.2008 року, №0008421702/1 від 13.02.2009 року в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 292 грн. 33 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 584 грн. 66 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: В.В. Євпак
Повний текст постанови виготовлено: 23 лютого 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.