Ухвала
Іменем України
04 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 591/7904/14-к
провадження № 51-528 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Зарічного районного суду м. Сум від 13 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 07 травня 2015 року щодо нього,
встановив:
За вироком Зарічного районного суду м. Сум від 13 лютого 2015 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, частиною 1 статті 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин.
На підставі частини 1 статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 07 травня 2015 року вирок Зарічного районного суду м. Сум від 13 лютого 2015 року щодо засудженого ОСОБА_4 залишено без зміни.
Зі змісту касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 вбачається, що він не погоджується з вироком місцевого суду та ухвалою суду апеляційної інстанції щодо нього. Крім того, до касаційної скарги засуджений додає клопотання про поновлення йому строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Перевіривши клопотання засудженого про поновлення строку на касаційне оскарження, доводи викладені в ньому щодо поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, колегія суддів приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала на таких підставах.
Відповідно до вимог частини 2 статті 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Частиною 1 статті 117 КПК передбачено, що строк касаційного оскарження поновлюється лише в тому випадку, якщо причини його пропуску є поважними.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
У касаційній скарзі засуджений просить поновити йому строк на касаційне оскарження судових рішень. Зазначає, що на початку червня 2015 року його було переміщено до ДУ «Олексіївська виправна колонія № 25», де в нього вилучили копії судових рішень. Крім того, вказує, що судом першої інстанції було проігноровано всі його клопотання про повторне направлення йому копій судових рішень.
Такі підстави засуджений вважає належними для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Як вбачається з інформації, наданої Зарічним районним судом м. Сум, 14 травня 2015 року засуджений ОСОБА_4 отримав копії вказаних судових рішень, при цьому з клопотаннями про повторне направлення йому копій судових рішень він не звертався.
Однак засуджений подав касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 30 січня 2020 року, а саме через 5 років та 8 місяців після проголошення ухвали апеляційного суду,тобто поза межами трьохмісячного строку на оскарження вказаних судових рішень.
Разом з тим, клопотання засудженого про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтованих підстав для поновлення цього строку, а доводи засудженого про те, що у виправній колонії у нього було вилучено копії судових рішень, не є такими обставинами, які були непереборними та могли б перешкодили йому подати касаційну скаргу у визначений законом строк, оскільки засуджений не був позбавлений можливості звернутись до суду першої інстанції для отримання копій оскаржуваних рішень, що відповідно до інформації, наданої місцевим судом, ним зроблено не було.
Отже, оскільки засуджений не вказав об'єктивних причин, що перешкодили йому вчасно оскаржити судові рішення в передбачений законом строк, то колегія суддів не вбачає підстав для поновлення йому строку на касаційне оскарження.
За таких обставин відповідно до пункту 3 частини 3 статті 429 КПК Суд вважає, що касаційну скаргу засудженого слід повернути у зв'язку з її поданням після закінчення строк на касаційне оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 3 частиною 3 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 в поновленні строку на касаційне оскарження.
Повернути засудженому ОСОБА_4 касаційну скаргу на вирок Зарічного районного суду м. Сум від 13 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 07 травня 2015 року щодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3