про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2020 року справа № 580/3871/19
м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,
встановив:
05 грудня 2019 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якому позивач просить:
1) визнати бездіяльність державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управлінні юстиції у Черкаській області Нечипоренко Тетяни Володимирівни протиправною в частині зняття арешту з рахунку р/р26205731909687, ІВАN НОМЕР_3, що відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» до якого належить картковий рахунок НОМЕР_1 та зобов'язати винести постанову про зняття арешту на кошти що зараховуються та знаходяться на р/рНОМЕР_2, ІВАN НОМЕР_3, що відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» до якого належить картковий рахунок НОМЕР_1 .
2) визнати протиправною та скасувати платіжну вимогу №50267977/1 державного виконавця Нечипоренко Тетяни Володимирівни Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управлінні юстиції у Черкаській направлену до АТ КБ «ПриватБанк» на перерахунок коштів у сумі 55512,77грн.
3) зобов'язати Придніпровський відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управлінні юстиції у Черкаській області перерахувати кошти у розмірі 55512,77 грн перераховані за платіжною вимогою №50267977/1 на р/р НОМЕР_2 , ІВАN НОМЕР_3 , ОДЕРЖУВАЧ ОСОБА_2 , БАНК ОДЕРЖУВАЧА АТ КБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, Україна, ЄДРПОУ одержувача НОМЕР_4 .
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування постанови повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, частиною 3 статті 122 КАС України, встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, у відповідності до приписів статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, статтею 287 КАС України, встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.
В той же час, згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали, особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суддя зазначає, що предметом даної позовної заяви є зняття арешту з рахунку р/рНОМЕР_2, ІВАN НОМЕР_3, що відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» до якого належить картковий рахунок НОМЕР_1 та скасування вимоги №50267977/1.
З даним позовом позивач звернувся до суду 05.12.2019. Суддя зазначає, що постанова про накладення арешту складена в серпні 2017 року (підтверджується ухвалою суду в справі №580/3454/19).
Приписами ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з обгрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки з позовною заявою про зобов'язання винести постанову про зняття арешту на кошти що зараховуються та знаходяться на р/рНОМЕР_2, ІВАN НОМЕР_3, що відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» до якого належить картковий рахунок НОМЕР_1 , звернувся лише 05.12.2019.
Відповідно до пунктів 4 , 5 та 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суддя зазначає, що у позовній заяві позивач просить визнати бездіяльність державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управлінні юстиції у Черкаській області Нечипоренко Тетяни Володимирівни протиправною в частині зняття арешту з рахунку р/рНОМЕР_2, ІВАN НОМЕР_3; зобов'язати винести постанову про зняття арешту на кошти що зараховуються та знаходяться на р/рНОМЕР_2, ІВАN НОМЕР_3, що відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» до якого належить картковий рахунок НОМЕР_1; визнати протиправною та скасувати платіжну вимогу №50267977/1 державного виконавця Нечипоренко Тетяни Володимирівни Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управлінні юстиції у Черкаській направлену до АТ КБ «ПриватБанк» на перерахунок коштів у сумі 55512,77грн та зобов'язати Придніпровський відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управлінні юстиції у Черкаській області перерахувати кошти у розмірі 55512,77 грн перераховані за платіжною вимогою №50267977/1 на р/р НОМЕР_2 , ІВАN НОМЕР_3 , ОДЕРЖУВАЧ ОСОБА_2 , БАНК ОДЕРЖУВАЧА АТ КБ «ПРИВАТБАНК», КИЇВ, Україна, ЄДРПОУ одержувача 3076717257 , позовної заяви не долучено документів, які стали підставою для накладення арешту на рахунок позивача.
Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Так, згідно статті 2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2019 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 1921 грн.
Відповідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем одночасно заявлено три вимоги немайнового характеру.
Отже, з урахуванням зазначених положень, розмір судового збору за подання даної позовної заяви становить 2305 грн 20 коп. (768,40 (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) *3 = 2305,20 грн).
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору суддя зазначає таке.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає таке.
Європейський суд з прав людини у прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Оцінюючи надані позивачем докази скрутного матеріального становища, суд зазначає, що сума судового збору, що необхідно сплатити за подання даного позову не перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік - 2491,81 грн. (49836,33 грн (відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 від 04.12.2019 №495 (а.с.49)х5%).
Визначення майнового стану сторони залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору утворить переваги у становищі стосовно інших суб'єктів звернення до суду за захистом, тоді як відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя у адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору і відповідно відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, залишити без руху.
Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали направити позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Тимошенко