Номер провадження 2/754/3102/20
Справа №754/16904/19
Іменем України
24 січня 2020 року суддя Деснянський районний суд м.Києва Зотько Т.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивачка в листопаді 2019 року звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000, 00 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що 13.11.2010 між сторонами було зареєстровано шлюб, який надалі рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21.06.2019 року, було розірвано. Під час перебування в шлюбі у подружжя народилась спільна дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі позивачка самостійно здійснює повноцінний догляд та виховання доньки, сприяє її розвитку та становленню, однак самотужки здійснювати матеріальне забезпечення дитини вкрай важко. Відповідач всіляко ухиляється від сплати аліментів та не надає в добровільному порядку позивачці кошти на утримання їх спільної дитини, а тому остання вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та своєї малолітньої дитини.
Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 26.11.2019 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
Відповідач повідомлявся судом про розгляд даного провадження належним чином, у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, однак правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Судом встановлено, що сторони з 13.11.2010 перебували в зареєстрованому шлюбі, який, надалі рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21.06.2019 року, було розірвано
Під час перебування в зареєстрованому шлюбі у подружжя народилась спільна дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а/з № 832)
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 обґрунтовує його тим, що відповідач відмовляється добровільно надавати допомогу на утримання дитини, яка потребує постійних витрат, що необхідні для забезпечення нормального рівня життя та інших потреб.
Законодавцем положенням ч.2 ст.51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч.1, 2 ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із положень ч.ч.1, 2, 3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стаття 184 СК України визначає, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, що встановлено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (п. 17).
Наведені норми імперативно закріплюють обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Зважаючи на те, що відповідач за віком є працездатним, відомостей про наявність на утриманні інших дітей чи непрацездатних дружини, батьків до суду не надійшло, враховуючи обставини, передбачені ст.182 СК України, суд вважає можливим стягувати з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої доньки аліменти у розмірі 3000,00 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.
Суд також доходить висновку про стягнення з відповідача згідно до вимог ч.6 ст. 141 ЦПК України судових витрат на користь держави у розмірі 768, 40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 11, 150, 155, 180-182, 184, 191 СК України, ст.ст.2, 5-7, 10-12, 76-83, 141, 174-175, 177, 178, 179, 258, 259, 263-265, 274-284, 352,
354-355 Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі - 3000, 00 грн., щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 25.11.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн..
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Суддя: