2/754/3832/20
Справа № 754/733/20
Іменем України
27 січня 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу,
До Деснянського районного суду м. Києва звернувся представник позивача з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 6500,00 дол. США, 3% річних в сумі 157,60 дол. США, індексу інфляції в розмірі 387,31 грн. та судового збору в розмірі 1549,30 грн. Одночасно з позовом до суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову, відповідно до тексту якої останній просить судна класти арешт на транспортний засіб марки «Мерседес Бенц С180», 2006 року випуску, право власності на який зареєстровано за відповідачем - ОСОБА_2 .Вимоги поданої до суду заяви обґрунтовані тим, що на дату звернення з вищевказаним позовом відповідач не виконав своїх зобов'язань з повернення грошових коштів за договором позики. У позивача є обґрунтовані побоювання щодо того, що відповідач буде намагатись відчужити належне йому майно, з метою уникнення від виконання своїх зобов'язань щодо повернення грошових коштів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову
Згідно з ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв'язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд встановив, що між сторонами існує спір щодо виконання відповідачем зобов'язань з повернення грошових коштів, які були надані йому позивачем за договором позики. Відповідач у свою чергу не вчиняє жодних дій направлених на виконання обов'язків з повернення грошових коштів позикодавцеві і намагається уникнути законної відповідальності. Враховуючи викладене, суть позовних вимог та, беручи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому призвести до подальшого відчуження транспортного засобу, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення даного позову.
Керуючись ст.ст. 149, 150 ЦПК України, суд, -
Заяву заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб «Мерседес Бенц С180», д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКП:: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , боржником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).
Виконання ухвали покласти на Головний сервісний центр МВС України (юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Лук'янівська, 62).
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.
Ухвала є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи - протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали до Київського апеляційного суду, в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Суддя: Н.Г. Таран