Справа № 22ц-7046/2008
Головуючий в 1 й інстанції - Боженко Л.В.
Категорія - 57
Доповідач - Григорченко E.I.
03 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Костюченко Н.Є.
суддів - Григорченка Е.І., Кузнецова В.О.
при секретарі - Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Буревісник» про стягнення частини в майні,
встановила:
В лютому 2005 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «Магазин «Буревісник» та просила суд стягнути з відповідача на її користь 2312 грн., що складає 4 % від загальної вартості основних засобів підприємства.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що з 1994 року вона перебувала у трудових відносинах з Малим комунальним державним підприємством «Продтовари» в якості продавця. Рішенням Павлоградського ДВК від 15.01.1993 року вказане підприємство було реорганізовано в орендне підприємство магазин «Буревісник». 28.04.1994 року державне майно цілісний майнового комплексу орендного підприємства "Магазин Буревісник", який знаходиться за адресою: м. Павлоград вул. К.Маркса, 75, продано організації орендарів «Буревісник» за 36750000 крб., згідно договору купівлі - продажу, укладеного між Фондом комунального майна м. Павлограда Дніпропетровської області і організацією орендарів «Буревісник».
У червні 1994 року орендне підприємство «Магазин «Буревісник» реорганізоване в Колективне підприємство «Магазин «Буревісник».
12 травня 1996 року між Фондом комунального майна м. Павлограда і КП «Магазин «Буревісник» був укладений договір купівлі - продажу приміщення магазина площею 679, 4 кв. м., розташованого по вул. К. Маркса, 75 у м. Павлограді вартістю 5505181 тис. крб. та 04.07.1996 року, видано свідоцтво/№ 34 про право власності на майно.
Відповідач є правонаступником усіх прав і обов'язків КП «Магазин «Буревісник», що підтверджується Статутом.
За таких обставин позивачка вважає, що вона має право на 4 % від загальної вартості основних засобів підприємства в сумі 2312 грн., та просить стягнути з відповідача зазйачену суму.
Відповідач позов не визнав, оскільки позивачка не довела, що вона перебувала у трудових відносинах з магазином «Буревісник», отже не була членом організації орендарів ОП Магазин «Буревісник», тому не могла брати участі у викупі державного майна.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2008 року відмовлено позивачці в задоволенні позовних.
ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.07.2008 року, де ставить питання про скасування рішення суду, постановивши нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду, з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та, дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями самих сторін.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, керуючись процесуальним та матеріальним законом, зокрема ст. 20, 23 Закону України «Про власність», ст. ст. 10, 60 ЦПК України, а також Статутом КП «Магазина Буревісник» і ТОВ « Магазин «Буревісник», прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в позовних вимогах, оскільки позивачка не перебувала у трудових відносинах з КП «Магазин «Буревісник».
Згідно ст. 20 Закону України «Про власність», який діяв на час виникнення правовідносин, суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства тощо.
Відповідно до ст. 21 зазначеного Закону України «Про власність», право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.
Згідно до ст. 23 зазначеного закону, у власності колективного підприємства є вироблена продукція, одержані доходи, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. У майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. Розмір вкладу працівника у майні колективного підприємства визначається залежно від його трудової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після
його створення. Працівникові, який припинив трудові відносини з підприємством, а також спадкоємцям померлого працівника виплачується вартість вкладу.
З Статуту КП «Магазина Буревісник» п. 7.1, 7.2 вбачається, що члени трудового колективу є власники КП.
Як вбачається з позовної заяви, позивачка припинила трудові відносини з КП «Магазина Буревісник» в 1998 році, а звернулася до суду лише в лютому 2005 року /а.с. 2/.
Крім того, позовні вимоги про стягнення 4 % від загальної вартості основних засобів підприємства, пред'явлені до ТОВ « Магазин «Буревісник», учасником якого вона не являється, що підтверджується установчим договором та Статутом товариства/119-142/.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі позивачкою, що вона була членом організації орендарів «Буревісник» та членом КП «Магазина Буревісник», тому має право на частку майна ТОВ «Магазин «Буревісник», не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вона не є учасником зазначеного товариства, і суду не надані докази того, що частка належного їй майна передана і знаходиться у ТОВ «Магазин «Буревісник».
З довідки Павлоградського міжміського БТІ вбачається, що за ТОВ «Магазин «Буревісник» зареєстровано в будинку №75 по пр. К. Маркса лише приміщення (1-7, 9-17), на підставі свідоцтва про право власності, виданого Павлоградським міськвиконкомом 26.12.2002 року/ а.с. 7/.
Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, яке протирічить чинному законодавству та законодавству, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2008 року - залишити без змін.
Ухала суду набуває законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців, з дня проголошення.