справа № 1.380.2019.007143
про повернення позовної заяви
31 січня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Назар Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії, -
Франківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_1 власника приміщення квартири АДРЕСА_1 закласти самочинно влаштований дверний проріз на місці віконного та відновити вікно будинку АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 03.01.2020 позовну заяву заяви Франківської районної адміністрації Львівської міської ради залишено без руху з підстав відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду. Встановивлено позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження обставин, які б об'єктивно перешкоджали поданню позову та свідчили б про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Вказана ухвала отримана позивачем 14.01.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення.
27.01.2020 через канцелярію суду Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Клопотання обгрунтоване тим, що розпорядження позивача від 06.07.2018 № 295, відповідно до якого рекомендовано ОСОБА_1 у місячний термін за власні кошти закласти самочинно встановлений дверний проріз на місці віконного та відновити вікно, не виконано станом і на 22.01.2020, про що свідчить акт ЛКП «Львівський ліхтар». Таким чином, відповідачу було надано великий проміжок часу для зупинення діяльності магазину, організації робіт по приведенню квартири в попередній стан.
Згідно з заявою від 28.01.2020 (вх. № 4693), позивачем долучено до матеріалів справи від 21.01.20120 ЛКМ «Львівський ліхтар», відповідно до якого розпорядження позивача від 06.07.2018 № 295 у місячний термін за власні кошти станом на 21.01.2020 не виконано.
Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що позивач просить зобов'язати ОСОБА_1 власника приміщення квартири АДРЕСА_1 самочинно влаштований дверний проріз на місці віконного та відновити вікно будинку АДРЕСА_2 .
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 06.07.2018 № 295 рекомендовано ОСОБА_1 у місячний термін за власні кошти закласти самочинно встановлений дверний проріз на місці віконного та відновити вікно.
Відповідно до акту директора ЛКП “Львівський ліхтар” від 03.10.2018 встановлено, що ОСОБА_1 у місячний термін розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 06.07.2018 № 295 не виконано. Відтак, про невиконання розпорядженням від 06.07.2018 № 295 позивач дізнався - 03.10.2018.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі №816/1630/17.
Позивач як на підставу пропуску звернення до суду посилається, на те що станом на 21.01.2020 відповідачем розпорядження від 06.07.2018 № 295 виконано не було. Таким чином, відповідачу було надано великий проміжок часу для зупинення діяльності магазину, організації робіт по приведенню квартири в попередній стан.
Вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом не можуть бути визнаними судом поважними.
Згідно із частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Беручи до уваги те, що позивачем не наведено поважних підстав для поновлення строку звернення до суду, у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду слід відмовити та повернути позовну заяву з додатками позивачеві.
Керуючись ст.ст. 123, 169, ст. 248, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторно звернутись до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.
Суддя Костецький Н.В.