справа №1.380.2019.006602
про забезпечення позову
30 січня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Львівській області (79010, м. Львів, пл. Міцкевича, 8), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача спрямовані та проведення інспекційного відвідування на підставі наказу від 20.09.2019 №1849-П та направлення на проведення позапланової перевірки від 20.09.2019 №1849;
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.11.2019 №ЛВ3415/592/АВ/ФС, якою накладено на позивача штраф у розмірі 250380,00 грн.
Підставою звернення до суду із цим позовом є незгода позивача з діями відповідача щодо проведення позапланової перевірки та з оскаржуваною постановою у зв'язку з тим, що така прийнята не у відповідності до норм чинного законодавства та з порушенням процедури її прийняття.
Ухвалою суду від 16.12.2019 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
29.01.2020 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову у якій просив до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі дію постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 14.11.2019 №ЛВ3415/592/АВ/ФС про накладення уповноваженими посадовими особами на ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафу у розмірі 250380,00 грн. - зупинити.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що вважає постанову про накладення штрафу безпідставною, протиправною, прийнятою всупереч вимогам чинного законодавства та правовим позиціям Верховного Суду. Незважаючи на відкриття провадження у цій справі відповідач звернувся до Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів з заявою про примусове виконання постанови про накладення штрафу. 14.01.2020 виконавче провадження за цим документом відкрито та надалі накладено арешт на кошти на рахунках позивача, що паралізувало господарську діяльність. Вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а саме: повернути собі рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, на які може бути звернуто стягнення у разі примусового виконання цих постанов. Звернув увагу суду на те, що норми Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають такої підстави зупинення вчинення виконавчих дій як відкриття провадження окружним адміністративним судом за позовом до органу держпраці про скасування постанови (виконавчого документа) держпраці про накладення штрафу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд керується таким.
Питанням забезпечення позову присвячено главу 10 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За правилами ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ст. 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З матеріалів справи судом з'ясовано, що постановою Головного управління Держпраці у Львівській області від 14.11.2019 №ЛВ3415/592/АВ/ФС на позивача накладено штраф у сумі 250380,00 грн.
Оскаржену постанову прийнято за наслідками встановлення порушення законодавства про працю, на підставі ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України /арк.спр. 33-34/, а отже згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом.
Постановою головного державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 14.01.2020 відкрито провадження за заявою Головного управління Держпраці у Львівській області /арк.спр. 98/.
Судом також з'ясовано, що рахунки позивача арештовано, доки в банк не надійде постанова від державної виконавчої служби про зняття арешту /арк.спр. 99/.
Також суд враховує, що подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють згідно з ч. 4 ст. 150 КАС України дію оскарженого рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено зупинення виконавчого провадження на підставі оскарження постанов суб'єкта владних повноважень про накладення штрафів у судовому порядку, у зв'язку з чим до набрання рішенням суду законної сили у даній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди права, свободам та інтересам позивача, оскільки за період розгляду справи судами існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови стосовно позивача.
Таким чином після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно зупинення виконавчих дій можливе лише на підставі рішення суду. У разі відсутності такого, арештовані кошти підлягають зарахуванню на рахунки, відкриті головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування. У разі недостатності коштів звертається стягнення на майно боржника та здійснюється його реалізація.
З врахуванням викладеного примусове виконання оскаржуваної постанови дійсно може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у виді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або обмеження у користуванні таким майном. При цьому без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З позиції суду вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, не порушить прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб.
Викладені обставини також свідчать про те, що у разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
На переконання суду суттю інституту забезпечення позову є тимчасовий захист позивача в адміністративному процесі шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, заборони відповідачу вчиняти певні дії, встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Згідно з Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 14.11.2019 №ЛВ3415/592/АВ/ФС про накладення штрафу - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву позивача про забезпечення позову - задовольнити.
2. Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 14.11.2019 №ЛВ3415/592/АВ/ФС - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №1.380.2019.006602.
3. Копію ухвали направити сторонам (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ст. 256 КАС України).
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ст. 154 КАС України).
Суддя Кравців О.Р.