Постанова від 28.01.2020 по справі 2-3067/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 2-3067/12 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Комаревцева Л.В.

28 січня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

судді-доповідача - Саліхова В.В.

суддів: Шахової О.В., Вербової І.М.,

секретаря судового засідання: Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про заміну вибулого стягувача ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі №2-3067/12 за позовом ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №22033103448.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року заяву задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні №40607258 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» заборгованості в розмірі 1 177 162,13 грн. на ТОВ «Вердикт Капітал».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про залишення без задоволення заяви. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що заявником не надано доказів набуття права вимоги за кредитним договором, який було укладено між ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ БАНК», станом на 02.08.2019 та здійснювати подальшу переуступку вказаних прав заявнику - ТОВ «Вердикт Капітал».

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» приймає участь при розгляді даної справи та не заперечує факт правонаступництва, а заявник не був стороною укладеного договору відступлення права вимоги з останнім.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2814/2020

У судовому засіданні ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній та просив останню задовольнити.

Представник ТОВ «Вердикт Капітал» - Цермолонський І.М. заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в судове засідання свого представника не направило, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представника ПАТ «Райфайзен Банк Аваль».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_2 та ТОВ «Вердикт Капітал», перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №40607258.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 08.06.2012 Дарницьким районним судом м. Києва ухвалено рішення по справі №2-3067/12, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1 177 162,13 грн.

05.12.2012 Дарницьким районним судом м. Києва було видано виконавчий на виконання зазначеного рішення суду (а. с. 3).

08.11.2013 відкрито виконавче провадження №40607258 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості 1 179 985,13 грн. (а. с. 5).

19.11.2018 поновлено АТ «Райффайзен Банк Аваль» строк для предявлння до виконання виконавчого листа №2-3067/12, виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Райффайзен Банк Аваль» 1 177 162 грн. 13 коп., видано дублікат виконавчого листа (а. с. 20-21).

02.08.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-16, відповідно до якого первісний кредитор передав новому кредиторові, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників (а. с. 53-60).

02.08.2019 відповідно до договору відступлення права вимоги АТ «Оксі Банк» відступив право вимоги до ОСОБА_2 - ТОВ «Вердикт Капітал» (а. с. 42-50).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а відповідно до ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Встановлено, що 02.08.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-16, відповідно до якого первісний кредитор передав новому кредиторові, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників (а. с. 53-60).

02.08.2019 відповідно до договору відступлення права вимоги АТ «Оксі Банк» відступив право вимоги до ОСОБА_2 - ТОВ «Вердикт Капітал» (а. с. 42-50).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про задоволення заяви щодо заміни сторони виконавчого провадження правильними.

За наведеного, доводи апеляційної скарги про ненадання заявником доказів набуття права вимоги за кредитним договором не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Разом з тим, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, матеріали справи та надані відповідні висновки з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з якими погоджується і колегія суддів.

Враховуючи вище викладене, вимоги апелянта є недоведеними та такими, що не знайшли своє підтвердження при розгляді справи в апеляційній інстанції.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-375, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 29.01.2020.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: І.М. Вербова

О.В. Шахова

Попередній документ
87242446
Наступний документ
87242448
Інформація про рішення:
№ рішення: 87242447
№ справи: 2-3067/12
Дата рішення: 28.01.2020
Дата публікації: 03.02.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (13.03.2025)
Результат розгляду: повернуто скаргу
Дата надходження: 14.10.2024
Розклад засідань:
07.08.2023 08:30 Дарницький районний суд міста Києва
14.11.2024 09:00 Дарницький районний суд міста Києва
14.01.2025 10:40 Дарницький районний суд міста Києва