23 січня 2020 року м. Київ
справа № 755/12052/19
провадження № 22-ц/824/96/2020
Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Іванової І.В.
суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.
при секретарі - Ярмак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року у складі судді Астахової О.О., у справі за заявою ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа в цивільній справі за скаргою боржника ОСОБА_2 на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, стягувач: ОСОБА_1
встановив:
У липні 2019 року боржник ОСОБА_2 звернулась до суду із скаргою на дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, стягувач: ОСОБА_1
Предметом скарги є визнання протиправними дій державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо передачі нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 на реалізацію ДП «Сетам», визнання незаконним висновку про вартість нерухомого майна.
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просила зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 2604/29397/12, виданого 19 червня 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з неї заборгованості у розмірі 675 855,98 грн. та зобов'язати ДП «Сетам» зупинити проведення електронних торгів, зокрема, реалізацію арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка їй належить, що призначені на 28 жовтня 2019 року на 09.00 годину, реєстраційний лот: 367995.
ОСОБА_2 зазначає, що у зв'язку з викладеними обставинами нею було подано заяву про зупинення виконавчих дій, за результатами розгляду якої судом 31 липня 2019 року було постановлено ухвалу, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 2604/29397/12.
Разом з тим, 25 жовтня 2019 року заявник випадково дізналася про те, що належна їй квартира 07 серпня 2019 року знову виставлена на торги, та відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті ДП «Сетам», торги призначені на 28 жовтня 2019 року о 09.00 год., реєстраційний номер лота 367995 .
Отже, на думку заявника, орган ДВС, будучі достеменно обізнаним про наявність судової заборони стягнення на підставі виконавчого листа протиправно передав нерухоме майно на реалізацію.
ОСОБА_2 також вважає, що у випадку задоволення скарги, ухвалу суду неможливо буде виконати, оскільки майно, яке описано і вже оцінено, може бути реалізоване в рамках даного виконавчого провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково.
Зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 2604/29397/12, виданого 19 червня 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 675 855,98 грн.
В іншій частині відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні заявиОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає про те, що розглядаючи скаргу на дії державного виконавця в порядку ст. 447-451 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів забезпечення скарги, адже вирішення питання про зупинення виконавчих дій відноситься до виключної компетенції державного виконавця.
Апелянт також вказує, що боржник не виконує наявне рішення суду з 2013 року і подання скарги на дії державного виконавця свідчить про чергове затягування виконання судового рішення, а зупинення стягнення за виконавчим документом порушує права стягувача на виконання уже існуючого рішення суду.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 з доводами апеляційної скарги не погоджується та зазначає, що нею була подана не заява про забезпечення позову в порядку статей 149-150 ЦПК України, а заява про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа.
Від апелянта ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій він посилаючись на практику Верховного Суду зазначив про те, що зупинення стягнення на підставі виконавчого документу допускається лише в разі, коли порушено питання про перегляд рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ. Крім того, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
В суді апеляційної інстанції стягувач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити з викладених у ній підстав.
Представник боржника ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва, будучи належним чином повідомленим про день, місце та час розгляду апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції свого представника не направив, заяв та клопотань не подавав, тому приймаючи до уваги регламентовані строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вирішила за можливе провести судове засідання у відсутність представника ВДВС, згідно ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за скаргою ОСОБА_2 дії Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, стягувач: ОСОБА_1
Предметом скарги є визнання протиправними дій державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо передачі нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 на реалізацію ДП «Сетам».
25 жовтня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 2604/29397/12, виданого 19.06.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва, що перебуває на примусовому виконанні у Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, просила також зобов'язати Державне підприємство «Сетам» зупинити проведення електронних торгів, зокрема реалізацію арештованого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка їй належить на праві власності, що призначені на 28.10.2019 року на 09:00 годин, реєстраційний номер лоту: 367995.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково.
Зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 2604/29397/12, виданого 19 червня 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 675 855,98 грн.
В іншій частині заяви відмовлено.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 в частині зупинення стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що існує реальна можливість відчуження спірної квартири та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволенні скарги боржника ОСОБА_2 .
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Одним із видів забезпечення позову відповідно до п.п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Таким чином, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа допускається лише в разі, коли порушено питання про перегляд рішення на підставі якого виданий цей виконавчий документ.
Одночасно, суд не вправі вжити заходи забезпечення скарги (аналогічно забезпечення позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженням суду, а є виключно повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
До таких висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові № 61-561св19 від 25 вересня 2019 року, яка з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України, має враховуватись судами при вирішенні спорів.
Таким чином, суд першої інстанції, не звернув уваги на зазначені положення закону та застосував засіб забезпечення, який в даному випадку не передбачений законом, оскільки предметом розгляду справи не являється оскарження рішення на підставі якого виданий виконавчий документ та не оскаржується сам виконавчий документ.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та порушення судом норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду в частині задоволення заяви ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа з ухваленням нового судового рішення в цій частині, яким заяву ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа залишити без задоволення.
В решті ухвала суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується, тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року скасувати в частині задоволення заяви ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа та ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким заяву ОСОБА_2 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа залишити без задоволення.
В решті Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді :