21 січня 2020 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 759/13150/18
номер провадження: 22-з/824/24/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,
за участю секретаря - Ющенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Хомік Олени Володимирівни про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування майна з чужого незаконного володіння,
У грудні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Хомік О.В. звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.
Заява мотивована тим, що у провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 треті особи: П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування з чужого незаконного володіння. В ході розгляду даної справи постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року задоволено заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Однак судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову.
Вказує, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а тому існування таких заходів забезпечення позову за умови відмови у його задоволенні перешкоджає відповідачу розпорядитися своєю власністю.
З урахуванням наведеного, представник ОСОБА_1 - адвокат Хомік О.В. просить скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, скасувавши арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
У судовому засідання представник ОСОБА_1 - адвокат Хомік О.В. вимоги заяви підтримала.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також приймаючи до уваги, що чинним ЦПК України не передбачено обов'язкового повідомлення учасників справи про судовий розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову, колегія суддів визнала неявку учасників справи такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду заяви.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи заяви, заслухавши думку представши заявника, колегія суддів приходить до висновку про те, що заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
З виділених матеріалів цивільної справи №759/13150/18 вбачається, що в ході розгляду справи у суді першої інстанції 28 вересня 2018 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року у задоволені заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено (а.с.17-18).
Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.64-67).
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. (а.с.186-188, т.1)
Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4 , залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року залишено без змін (а.с.1-9, т.2).
Відповідно до положень ч.ч.1, 4, 9 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Суд може скасувати забезпечення позову у зв'язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , рішення суду першої інстанції набрало законної сили 04 грудня 2019 року, а тому відповідно до положень ЦПК України суд мав указати у цьому рішенні про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, однак цього зроблено не було.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
У параграфі 2 ЦПК України встановлена інстанційна юрисдикція судів під час розгляду цивільних справ.
Так, згідно з ч.ч. 1-3 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).
Справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються: 1) якщо місце арбітражу знаходиться на території України - апеляційними загальними судами за місцезнаходженням арбітражу; 2) якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України - апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.24 ЦПК України апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).
Системний аналіз вказаних вище процесуальних норм вказує на те, що право на вирішення заяви про скасування заходів забезпечення позову не відноситься до виключних повноважень апеляційного суду як суду першої інстанції.
У даній справі Київський апеляційний суд, скасовуючи ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року та ухвалюючи нове рішення про задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову діяв не як суд першої інстанції, а як суд апеляційної інстанції в межах повноважень, передбачених ст.374 ЦПК України.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги цивільного процесуального закону та встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що вирішення заяви про скасування заходів забезпечення позову у даному випадку не відноситься до виключних повноважень апеляційного суду як суду першої інстанції, а тому правові підстави для вирішення заяви по суті у апеляційного суду відсутні.
Керуючись ст.ст.259, 260, 261, 381 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хомік Олени Володимирівни про скасування заходів забезпечення позову залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді