КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
20 січня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участі:
секретаря судового засідання Бендюжик Ю.А.
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1
захисника Сацюка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13.11.2019, -
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.11.2019 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді попередження. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 (двадцять) коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду особа, яка притягається до відповідальності ? ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13.11.2019 та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає, що судом не було з?ясовано всіх обставин справи, не враховано пояснень свідка ОСОБА_2 та винесено рішення на підставі суб?єктивного бачення двох свідків, які окрім іншого надають суперечливі та взаємовиключні показання.
Як встановлено судом першої інстанції, 04.09.2019 о 12:00 год. ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених ст.150 СК України обов?язків щодо виховання своєї малолітньої дитини ? ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого остання знаходилась в неприбираній квартирі, в брудному одязі, були відсутні продукти харчування. Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляції, суд вважає апеляційні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції зазначених вимог закону дотримано не було, що підтверджується наступним.
Так ч.1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов?язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст.150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.
Так, згідно викладених інспектором відділу зв?язків з громадськістю УПП у м.Києві Міхеєва М .С. в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП №536830 від 04.09.2019 обставин, під час обстеження житлово-побутових умов проживання малолітньої дитини ? ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ним було встановлено, що ОСОБА_7 знаходилась в неприбираній квартирі, в брудному одязі, були відсутні продукти харчування.
Однак, вказані інспектором а протоколі відомості не відповідають дійсності та спростовуються іншими наявними по справі доказами, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Згідно копії письмових пояснень ОСОБА_1 від 04.09.2019, яка є матір?ю малолітньої дитини ? ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона вказала, що деякі продукти харчування відсутні, оскільки вони закінчились перед приходом служби у справах дітей. Вказала, що всі необхідні для дитини продукти харчування будуть нею куплені сьогодні ввечері, квартира буде прибрана (а.с. 2).
З долучених на фотознімках зображень квартири, в якій проживає ОСОБА_1 зі своєю малолітньою дитиною ? ОСОБА_7 вбачається, що житлове приміщення чисте, речі та предмети складено охайно, засоби гігієни є у наявності, холодильник чистий, містить продукти харчування, серед яких вбачається наявність овочів, фруктів, молочної продукції (а.с. 14-18, 27-29).
Крім того, згідно змісту постанови, судом викладено пояснень свідка ОСОБА_8 , які були надані безпосередньо суду першої інстанції, згідно яких остання повідомила суду, що під час огляду квартири ОСОБА_1 в ній було брудно, не було деяких продуктів харчування для дитини, на підвіконнику стояла попільничка, були розкидані речі. 06.11.2019 вони повторно приїхали до ОСОБА_1 та побачили, що в квартирі вже було прибрано, була приготована їжа.
Отже, вищенаведеним підтверджується, що ОСОБА_1 не ухиляється від виконання покладених на неї законом як на матір обов?язків, з урахуванням свого матеріального становища намагається забезпечити гідні умови проживання для своєї малолітньої дитини ОСОБА_7 , ані в харчуванні, ані в лікуванні, ані в одязі, ані інших предметах першої необхідності дитину не обмежує, докладає зусиль для створення задовільних побутових умов для перебування малолітньої ОСОБА_7 , піклується про неї, займається її виховання та розвитком.
Натомість, відсутність при первинному огляді умов проживання ОСОБА_7 молочної продукції та фруктів, а також розкидані в квартирі речі ? не свідчать про ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на неї законом як на мітір обов?язків, оскільки вказує скоріш про разовий випадок, аніж систематичний характер.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оскільки суд першої інстанції, вирішуючи дану справу допустив неповноту та однобічність в з'ясуванні фактичних обставин, що як наслідок призвело до його хибних висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, які не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, то постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст. 294, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13.11.2019 про визнання ОСОБА_1 винною за ч.1 ст.184 КУпАП ? скасувати та закрити провадження у справі за ч.1 ст.184 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М. Ігнатов
Справа 752/19303/19
Апеляційне провадження № 33/824/323/2020
Категорія: ч.1 ст.184 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Бойко О.В.