ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
08 липня 2019 року №826/7737/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 3/1), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), від 10 червня 2015 року (суддя Шулежко В.П.) в адміністративній справі №826/7737/15, (також далі - справа), за позовом ОСОБА_1 , (далі - позивач), до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича, (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, (далі - третя особа), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії у задоволені позову відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2015 року залишено без змін.
При цьому, постановою Верховного Суду від 20 листопада 2018 року вказані вище постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування.
Позовні вимоги обумовлені тим, що після віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних та його подальшої ліквідації, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та визнано нікчемним правочин щодо перерахування грошових коштів на рахунок позивача.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації "Банк Камбіо" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не надано суду письмового відзиву чи пояснень щодо заявлених вимог з урахуванням висновків Верховного Суду викладених в постанові від 20 листопада 2018 року.
З наявних у матеріалах справи заперечень на позовну заяву, апеляційну та касаційну скарги від відповідача вбачається, що відповідач-1 проти позову заперечував, зазначав, що зареєстровано кримінальні провадження за фактами вчинення службовими особами Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" злочинів, передбачених частинами 2 ст. 364 та 364-1 Кримінального кодексу України, а правочин з позивачем (договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті) є нікчемним відповідно до вимог ст. 228 Цивільного кодексу України, в силу чого, дії відповідача-1 щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є правомірними.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «БАНК КАМБІО» 10.09.2014 укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті, за умовами якого банком відкрито клієнту поточний рахунок та здійснюється його касово-розрахункове обслуговування.
Згідно з випискою з особового рахунку ОСОБА_1 з 10.09.2014 по 19.09.2014 року на рахунок позивача надійшли грошові кошти від ТОВ «ПК» ІНДУСТРІАЛ ГРУП» в сумі 187 746,95 гривень згідно з Договором №1 від 17.09.2014 № призначення платежу: надання безпроцентної допомоги на поворотній основі згідно договору №1 від 17.09.2014 р.
Позивач, бажаючи отримати готівкові кошти, звернулась із заявами до ПАТ «БАНК КАМБІО» щодо видачі з поточного рахунку готівкових коштів від 23.09.2014 року, від 25.09.2014 року. Однак, позивачу було відмовлено у видачі готівкових коштів у зв'язку з тим, що на кореспондентському рахунку недостатньо коштів.
Постановою Правління Національного банку України від 25.09.2014 № 603/БТ Публічне акціонерне товариство «БАНК КАМБІО» віднесено до категорії проблемних.
Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2014 № 788 Публічне акціонерне товариство «БАНК КАМБІО» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.12.2014 № 140 запроваджено тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «БАНК КАМБІО» з 05.12.2014 по 04.03.2015 включно та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО».
Правлінням Національного банку України 27.02.2015 винесено постанову № 144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО».
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення № 46 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банк», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015 по 01.03.2016 включно.
ОСОБА_1 подано заяву від 01 квітня 2015 року до відповідача-1 з вимогою про включення позивача до Загального реєстру вкладників із здійсненням відповідного відшкодування коштів в межах розміру відшкодування коштів.
На вказану заяву Уповноваженою особою надано відповідь № 19/1656 від 15 квітня 2015 року та повідомлено про проведення перевірки на предмет наявності ознак, передбачених частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо нікчемності правочину. Зазначено, що операції по рахунку за зверненням ОСОБА_1 підпадають під наведені ознаки, а також вказано про реєстрацію кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами Банку злочину, передбаченого частиною другою статті 364 КК України та що досудове розслідування здійснюється Головним слідчим управлінням Служби безпеки України.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.03.2018 року №900, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» призначено провідного професіонала з питань врегулювання активів банку Северина Юрія Петровича.
Також з матеріалів справи вбачається, що наказом Уповноваженої особи від 07.06.2018 № 81 затверджено акт від 06.06.2018 Комісії з додаткової перевірки правочинів вкладників ПАТ "Банк Камбіо", яким визнано нікчемним ряд правочинів, зокрема, і правочин щодо перерахування грошових коштів, на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 в сумі 187 746,95 гривень з призначенням платежу «надання безпроцентної допомоги на поворотній основі згідно договору №1 від 17.09.2014 р.». Застосування до правочину ознак нікчемності обумовлено нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме п. 7 ч. 3 ст. 38, та нормативними актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погоджуючись з такими діями відповідача-1, позивач звернулась до суду з даним позовом.
У контексті викладеного суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI (в редакції від 11.07.2014) визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних мали у такому банку вклад (від 10 гривень), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
В постанові Верховного Суду від 26 березня 2019 року (справа № 826/13075/15) колегія суддів касаційної інстанції зауважила, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом № 4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «БАНК КАМБІО» 10.09.2014 укладено Договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку, на який 17.09.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК ІНДУСТРІАЛ ГРУП» перераховано грошові кошти у сумі 187 746,95 гривень.
Кошти на банківський рахунок позивача у сумі 187 746,95 гривень зараховані 17.09.2014, тобто до запровадження тимчасової адміністрації (до 05.12.2014) та до віднесення банку до категорії проблемних (до 25.09.2014). Проте, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» за наслідками додаткової перевірки віднесено правочин з перерахування коштів на рахунок позивача до нікчемних.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону №4452-VI, Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону №4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З аналізу наведеного вбачається, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
Застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону.
Крім цього, суд зазначає, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.02.2018 у справі № 826/1476/15, від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частиною другою статті 27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
У пункті 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Відповідно до статті 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Платіжні операції з перерахування коштів з рахунку однієї особи на рахунок іншої у розумінні статті 202 Цивільного кодексу правочинами не є.
Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національно банку України від 12 листопада 2013 року № 492, та договорами з клієнтами банку.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Таким чином, як вбачається з викладених норм та матеріалів справи, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, його вклад розміщено на рахунку в Публічному акціонерному товаристві «БАНК КАМБІО» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому на позивача поширюється дія гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI.
Правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону № 4452-VI, Уповноваженою особою не наведено.
Вирішуючи справу, суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як зазначив ЄСПЛ в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких, держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, №66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, №49429/99).
У справі «Суханов та Ільченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (пункт 35, № 68385/10 та № 71378/10).
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача щодо зобов'язання Уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок ФГВФО за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті від 10 вересня 2014 року та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткові зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, стосовно позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій від 29.04.2015 року №N18H635014, від 13.07.2015 року № 61041439, від 25.08.2015 року № 219 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 160,78 грн.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 160,78 грн.
Оскільки Уповноважена особа Фонду не має бюджетних асигнувань, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок коштів Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 3/1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 3/1) щодо невнесення інформації про ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті від 10 вересня 2014 року.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" включити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок ФГВФО за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті від 10 вересня 2014 року.
4. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016) додаткові зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду про ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
5. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ЄДРПОУ 37993783; адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 160,78 грн. (сто шістдесят гривень сімдесят вісім копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко