Справа № 534/533/19 Номер провадження 22-ц/814/342/20Головуючий у 1-й інстанції Куц Т. О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
27 січня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: Триголова В.М.,
суддів: Дорош А.І., Пікуля В.П.,
розглянула у спрощеному письмовому провадженні без повідомлення учасників процесу апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 жовтня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про зменшення розміру аліментів,-
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
Позов обгрунтовано тим, що на його утриманні перебуває чотири особи: син ОСОБА_5 , на утримання якого він сплачує аліменти у розмірі 1/4 частини, неповнолітній син ОСОБА_6 , на утримання якого він сплачує аліменти у розмірі 1/6 частини, неповнолітня донька ОСОБА_7 , на утримання якої він сплачує аліменти за заявою у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку та дружина ОСОБА_4 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на користь якої він за заявою сплачує аліменти у розмірі 1/8 частини. Крім того, його сім'я несе затрати на оплату комунальних послуг, також він витрачає кошти на оплату проїзду в міському транспорті. Також його дружина ОСОБА_4 має інвалідність ІІІ групи і потребує постійного лікування. Вважає, що на даний час, значно погіршився його матеріальний стан, внаслідок чого він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
У позові просив: зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 12.02.2007 по справі №20283/07 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки до 1/10 частки з усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також частково звільнити від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3/20 частки з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 08.04.2019 року по день набрання рішенням суду законної сили;
зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 06.10.2014 року по справі №534/1612/14-ц на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/6 частини до 1/10 частини,але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також частково звільнити від сплати аліментів в розмірі 1/15 частки з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 08.04.2019 по день набрання рішенням суду законної сили.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про зменшення розміру аліментів - задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 за рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 12.02.2007 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даного рішення законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
Аліменти у зміненому розмірі стягуються з дня набрання рішенням законної сили і підлягають негайному виконанню у межах сум платежу за один місяць.
Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше встановленого законодавства мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 грудня 2006 року до досягнення дитиною повноліття, за рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 12.02.2007 року відізвано.
В частині позовних вимог щодо зменшення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 за рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 06.10.2014 та щодо часткового звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 та на користь ОСОБА_3 починаючи з 08.04.2019 по день набрання рішенням суду законної сили - відмовлено.
Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його: в частині відмови у задоволенні трьох позовних вимог скасувати повністю та ухвалити в цій частині нове, яким позов задовольнити, рішення в частині часткового задоволення його позовних вимог просив змінити та зменшити розмір аліментів, яка стягуються на утримання сина ОСОБА_5 , до 1/10 частини. Скаржник посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
У апеляційній скарзі позивач наводить доводи, викладені у позовній заяві, також наголошує на тому, що він також утримує свою дружину ОСОБА_4 та їх неповнолітню доньку Милану, у зв'язку з чим сплачує на їх користь по 1/8 частині свого заробітку щомісячно, згідно поданих ним заяв за місцем роботи. ОСОБА_1 вважає, що судом першої інстанції проведено невірний розрахунок його витрат, зокрема, в частині розміру аліментів, які з нього стягуються та їх пропорційності доходу, що він отримує.
Окрім того, позивач зазначає, що суд не дослідив та не надав оцінку доказам, що підтверджують його витрати на проживання, проїзд, кредитні зобов'язання, членські внески та утримання дружини, яка є інвалідом 3 групи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 12.02.2007 року ОСОБА_1 зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше встановленого законодавства мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 грудня 2007 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.14).
Згідно рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 06.10.2014 року із ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 16 червня 2014 року до повноліття дитини (а.с.15).
При подачі позову позивач посилається на ту обставину, що у нього після ухвалення рішень про стягнення аліментів на утримання синів, змінився його сімейний стан, він одружився, дружина потребує матеріального забезпечення, оскільки є інвалідом 3 групи, від шлюбу у них народилося донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того позивач надав квитанції про сплату витрат на комунальні послуги, договір про надання споживчого кредиту та квитанції про його сплату, згідно яких позивач кожного місяця сплачує кредит у розмірі 400 грн (а.с.18-20).
Відповідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч.4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Установивши теперішнє матеріальне становище позивача, яке змінилося, у зв'язку з одруженням та народженням доньки, з часу постановлення рішень судів про стягнення аліментів у 2007 і 2014 роках, пояснення позивача щодо необхідності утримувати дружину, порівнявши розмір доходу ОСОБА_1 і мінімальний розмір аліментів, встановлений на законодавчому рівні, та врахувавши матеріальні потреби на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 , 2012 року народження, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про зменшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частини до 1/6 частини щомісячно та відсутність підстав для задоволення інших позовних вимог ОСОБА_1 щодо зменшення розміру аліментів.
Не заслуговують на увагу посилання позивача на завищені стягнення по аліментах, які непропорційні його заробітку, оскільки згідно ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Посилання у апеляційній скарзі на інвалідність дружини не можуть бути повністю прийняті до уваги для зменшення розміру аліментів, оскільки держава забезпечує людей з інвалідності проведенням відповідних виплат.
Доводи скаржника про несення витрат на проживання, проїзд, кредитні зобов'язання, членські внески не можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів. Так, одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Таким чином, ОСОБА_1 не навів переконливих аргументів на спростування висновків суду першої інстанції щодо зменшення розміру аліментів на синів у заявлених розмірах, а тому рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 жовтня 2019 року підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів -,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 жовтня 2019 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
В.П. Пікуль