Житомирський апеляційний суд
Справа №2-1510/11 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В. П.
Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.
22 січня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,
з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення
у цивільній справі №2-1510/11 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 , третя особа: Коростенська міська державна нотаріальна контора, про поновлення строку подачі позовної заяви та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 ,
на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 серпня 2019 року, яка постановлена під головуванням судді Коваленко В.П. у м. Коростені,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення. Просила постановити додаткове судове рішення, яким рішення суду від 29 січня 2013 року щодо скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 жовтня 2006 року №2-2099, зареєстроване державним нотаріусом Коростенської державної нотаріальної контори Кормінець М.М. на ім'я ОСОБА_4 , в межах Ѕ частини спадкового майна доповнити «що складає 1/6 частки спадкового майна за адресою: АДРЕСА_1 ; щодо скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 жовтня 2006 року №2-2100, зареєстроване державним нотаріусом Коростенської державної нотаріальної контори Кормінець М.М. на ім'я ОСОБА_4 , доповнити «що складає 1/6 частки спадкового майна за адресою: АДРЕСА_2 . Заяву обґрунтовувала тим, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 січня 2013 року її позовні вимоги в інтересах недієздатної ОСОБА_2 задоволені та визнано частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 жовтня 2006 року №2-2099 та від 03 жовтня 2006 року №2-2100, зареєстровані державним нотаріусом Коростенської державної нотаріальної контори Кормінець М.М. на ім'я ОСОБА_4 , в межах Ѕ частини спадкового майна. Звернувшись до реєстраційної служби з наміром реєстрації права власності на підставі судового рішення, їй пояснили про неможливість такої реєстрації, оскільки у резолютивній частині судового рішення не зазначено адреси нерухомого майна та не виділено Ѕ частку із спадкового майна, яка скасована. Предметом позову було спадкове майно за адресою: АДРЕСА_3 , але судом не виділено конкретну частку від кожного свідоцтва про право на спадщину за законом, яка скасована. Оскільки свідоцтва скасовані в Ѕ частці від спадкового майна по кожному свідоцтву, то частка, в якій скасовані свідоцтва становить 1/6. Вказані обставини досліджувалися судом при розгляді справи, але суд у повному обсязі в рішенні не зазначив адреси нерухомого майна та в якій частці скасовані свідоцтва про право на спадщину, що унеможливлює виконання судового рішення.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 серпня 2019 року в ухваленні додаткового рішення відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та ухвалити додаткове рішення за її заявою. Зазначає, що рішення суду від 29 січня 2013 року реально виконати не можливо, а відмова ухвалити додаткове рішення порушує спадкові права недієздатної ОСОБА_2 .
Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
Матеріалами справи доводиться та судом установлено, що у квітні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою. Відповідно до уточненої позовної заяви, яка подана ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2 у вересні 2012 року, просила свідоцтва на спадщину, видані 03 жовтня 2006 року Коростенською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_4 визнати частково недійсним у межах обов'язкової частини спадкоємця за законом у спадковому майні (а.с. 61-62).
Зі змісту позову вбачається, що спір виник через спадщину, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_5 , та складається із 1/3 частини квартири АДРЕСА_4 та 1 АДРЕСА_5 .
Предметом спору були свідоцтва про право на спадщину за заповітом за №2-2099 та №2-2100, видані 03 жовтня 2006 року державним нотаріусом Коростенської державної нотаріальної контори Кормінець М.М. на ім'я ОСОБА_4 , за якими останній успадкував після смерті ОСОБА_5 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_6 , що складає квартиру АДРЕСА_4 та 1 АДРЕСА_7 , що складає квартиру АДРЕСА_8 .
За наслідками розгляду справи Коростенський міськрайонний суд Житомирської області 29 січня 2013 року ухвалив рішення, яким визнав частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 03 жовтня 2006 року р.№2-2099, зареєстроване державним нотаріусом Коростенської державної нотаріальної контори Кормінець М.М., на ім'я ОСОБА_4 , в межах Ѕ частини спадкового майна, та свідоцтво про право на спадщину за законом від 03 жовтня 2006 року р.№2-2100, зареєстроване державним нотаріусом Коростенської державної нотаріальної контори Кормінець М.М., на ім'я ОСОБА_4 , в межах Ѕ частини спадкового майна.
Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що у рішенні від 29 січня 2013 року суд не виділив конкретну частку від кожного свідоцтва про право на спадщину, які скасував, та не зазначив адресу нерухомого майна, на яке видані вказані свідоцтва.
Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України. Воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 січня 2013 року ухвалене за позовними вимогами, заявленими ОСОБА_6 та уточненими ОСОБА_1 .
Ухвалення додаткового рішення шляхом доповнення його резолютивної частини іншими розмірами часток у нерухомому майні та доповненням адреси, як того просить ОСОБА_1 у своїй заяві, є зміною суті резолютивної частини рішення суду, що неприпустимо у розумінні ст.270 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у даній справі з підстав, на які посилається заявник, а тому ухвала Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 серпня 2019 року залишається без змін, що відповідає приписам ст.375 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 серпня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 27 січня 2020 року.