Справа № 22-397/2010 Головуючий в 1 інстанції: Піскунов В.М.
Категорія: 30 Доповідач: Демянчук С.В.
30 березня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Василевича В.С., Шимківа С.С.
при секретарі: Чалій Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Костопільської центральної районної лікарні відділу охорони здоров'я районної державної адміністрації міністерства охорони здоров'я України, Костопільського районного фінансового управління Костопільської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2009 року позовну заяву ОСОБА_1 до Костопільської центральної районної лікарні відділу охорони здоров'я районної державної адміністрації міністерства охорони здоров'я України, Костопільського районного фінансового управління Костопільської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Костопільської центральної районної лікарні відділу охорони здоров'я районної державної адміністрації міністерства охорони здоров'я України на користь ОСОБА_1 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4818,34 грн. відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що вказане рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції не врахував вимоги закон, не розглянув в судовому процесі всебічно, повно і об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до не правильного вирішення справи.
Зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України та п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29 грудня 1976 року «Про судове рішення».
Вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Внаслідок проведеної операції (надпіхвової ампутації матки) з'являються нові захворювання, які є наслідком вказаної операції, її стан здоров'я постійно погіршується. Саме з такими ускладненнями вона й змушена була постійно перебувати на стаціонарному лікуванні, витрачати кошти на придбання ліків та звертатись до медичних закладів, які знаходяться за межами нашої області, що потребувало витрат на проїзд, поштовий зв'язок та інших супутніх затрат.
Звертає увагу на те, що у зв'язку з такими ускладненнями вона буде змушена все життя час від часу проходити курси лікування різного роду, перебувати на стаціонарному лікуванні, витрачати кошти на придбання ліків, що буде постійно спричиняти значні матеріальні витрати для неї.
Крім того зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення по справі не було взято до уваги та необґрунтовано причини відхилення наданих нею доказів.
Також вказує на те, що в результаті неналежного виконання ОСОБА_2 своїх професійних обов'язків, внаслідок недбалого та несумісного до них ставлення, вона на все життя позбавлена життєво важливого органу, у зв'язку з чим зазнала значних душевних страждань, можливість завагітніти та народжувати дітей, що фактично не дозволяє утворенню нею нової сім'ї, так як вона розлучена і самостійно виховує трьох дітей.
Просила рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
В поданих на апеляційну скаргу запереченнях представник Костопільської центральної районної лікарні Шевчук М.Ю. вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги, яку просить відхилити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі.
Представник Костопільської центральної районної лікарні Шевчук М.Ю. апеляційну скаргу не визнав, вважає висновки суду першої інстанції правильними. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Костопільського районного фінансового управління Костопільської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Подали заяву про розгляд справи в їх відсутність.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 16 січня 2004 року лікар акушер-гінеколог Костопільської районної лікарні в приміщенні лікарні , не зробивши всіх необхідних медичних досліджень по встановленню вагітності у ОСОБА_1, провела їй операцію штучного переривання вагітності, що призвело до перфорації матки і послідуючого її видалення.
Постановою Костопільського районного суду від 24.09.2007 року провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 140 КК України щодо неналежного виконання професійних обов'язків закрито на підставі Закону України „Про амністію" від 19.04.2007 року.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 157 від 20.11.2006 року, проведеній по зазначеній кримінальній справі, встановлено відсутність причинного зв'язку між захворюванням в ОСОБА_1 сечового міхура та шлункового тракту і хірургічним втручанням з приводу перфорації стінки матки. Встановлено, що згідно записів в медичній карті амбулаторного хворого № 199, яка розпочата в 1992 році ОСОБА_1 задовго до хірургічного втручання в 2004 році хворіла на хронічні захворювання сечового міхура, нирок та шлункового тракту.
За встановлених обставин, суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1Г, дійшов висновку про те, що в результаті винних дій лікаря ОСОБА_2 позивачці було завдано моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болі та душевних стражданнях у зв'язку ушкодженням здоров'я та необхідності перебування її на стаціонарному лікуванні.
Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яку, як вважає позивачка, остання понесла після хірургічного втручання з приводу перфорації стінки матки , суд дійшов висновку про відсутність причинного зв'язку між зазначеним захворюванням та лікуванням сечового міхура, шлункового тракту і хірургічним втручанням з приводу перфорації стінки матки.
Матеріальна шкода, понесена ОСОБА_1 на лікування у зв'язку з проведеною операцією, була відшкодована позивачці добровільно шляхом надання медичної допомоги на лікування у зв'язку з проведеною операцією, відшкодовано 700 грн. лікарем ОСОБА_2 та лікарнею було виділено їй дитячого харчування на суму 1012 грн. Цієї обставини позивач не заперечує. В зв'язку з чим в позові було відмовлено.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтується на вимогах чинного законодавства та здобутих у справі доказах.
При цьому суд обґрунтовано виходив з положень ст.ст.23, 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків, тому саме з організації /відповідача/ стягнуто моральну шкоду.
Визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 15000 грн., суд першої інстанції обґрунтовано, виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості, правильно врахував ступінь та характер моральних страждань, вимушені зміни у житті позивачки, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, погіршення стану її здоров'я , ступінь вини працівника відповідача, матеріальний стан сторін .
Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства / ст.11 ЦПК України/ суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування і подання доказів процесуальним Законом / ст.60 ЦПК/, покладено на сторони.
Однак, будь-яких достатніх та належних, заслуговуючих на увагу і спростовуючих висновки суду доказів , ОСОБА_1 суду не надала .
Як вірно зазначено судом першої інстанції, матеріали справи містять беззаперечний доказ в вигляді висновку комісійної судово-медичної експертизи № 157 від 20.11.2006 року, п.13 /а.с.24/ якою встановлено відсутність причинного зв'язку між захворюванням в ОСОБА_1 сечового міхура та шлункового тракту і хірургічним втручанням з приводу перфорації стінки матки.
Таким чином, апеляційний суд, відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що подальше її лікування є наслідком проведеної операції (надпіхвової ампутації матки), в зв'язку з чим її стан здоров'я постійно погіршується, вона змушена була постійно перебувати на стаціонарному лікуванні, витрачати кошти на придбання ліків та звертатись до медичних закладів, оскільки надані нею докази в вигляді заключень після перебування в медичних установах, не є належними доказами, які спростовують зазначений висновок судово-медичної експертизи.
За зазначених підстав є безпідставними доводи позивачки про те, що підлягають до стягнення понесені нею матеріальні витрати пов'язані також з необхідністю послідуючого лікування.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, ЦПК України колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: Демянчук С.В.
Судді : Василевич В.С.
Шимків С.С.