Справа № 22-128/2010 Головуючий в 1 інстанції: Довгий І.І.
Категорія: 45 Доповідач: Демянчук С.В.
23 лютого 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Василевича В.С., Шимківа С.С.
при секретарі: Чалій Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Сарненської міської ради на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Сарненської міської ради Рівненської області, Сарненської районної ради Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, - про повернення майна.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2009 року позов задоволено частково.
Повернуто ОСОБА_1 в натурі частину вилученої без законних підстав в кінці 1946 року Доротицькою сільською радою Сарненського району у її батька ОСОБА_4 земельної ділянки площею 6,2661 га, що знаходиться в урочищі «Берва» між м. Сарни Рівненської області та с. Люхча Сарненського району Рівненської області і перебуває у складі земель запасу Сарненської міської ради та складається з наступного: умовної земельної ділянки виробничо-складського призначення площею 0,7496 га, та умовної земельної ділянки для індивідуального будівництва з проектною вулицею до них площею 5,5165 га, відповідно до кордонів на схемі № 3 додатку до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 303 від 22 грудня 2008 року Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та визнано за ОСОБА_1 право власності на дану земельну ділянку площею 6,2661 га, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Не погодившись з вказаним рішенням суду Сарненська міська рада подала апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції незаконне і необґрунтоване, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутній будь-який документ, який би свідчив про безпідставність вилучення земельної ділянки площею 6,2661 га в покійного батька позивачки в 1946 р. Доротицькою сільською радою.
Крім того вказує, що в ході судового розгляду не було доведено факт вибуття земельної ділянки без достатніх правових підстав, а не з власної волі її покійного батька, який не заявляв вимог щодо повернення йому майна, а також факт конфіскації земельної ділянки за рішенням суду 1946 р., оскільки рішення суду ґрунтується на Законі України «Про реабілітацію жертв політичних репресій».
Також, п. 4 ст. 78 ЗК України передбачає, що особам, які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року, тобто до націоналізації та конфіскації приватних земельних ділянок, та їх спадкоємцям останні не повертаються.
Крім того, Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» передбачив термін на подачу заяви щодо повернення майна, це 3 роки, тобто до травня 1994 року. Ст. 257 ЦПК України встановлює термін позовної давності в 3 роки. Батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Після його смерті відкрилась спадщина. Позивачка мала реальну можливість щодо звернення для повернення майна, однак це робить по спливу 43 років, При тому не подавши свідоцтво про вступ у спадщину.
Просила оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.
В судовому засіданні представник Сарненської міської ради підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
ОСОБА_1, її представник адвокат ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнали, вважають висновки суду першої інстанції правильними. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 51 цього Кодексу.
Суд першої інстанції в межах доводів позову повно та всебічно дослідив обставини справи, однак, дав неправильну оцінку доказам та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи та необґрунтованого задоволення позову.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивачки є обґрунтованими, тому підлягають поверненню в натурі частину вилученої без законних підстав в кінці 1946 року Доротицькою сільською радою Сарненського району у її батька ОСОБА_4 земельної ділянки площею 6,2661 га, що знаходиться в урочищі «Берва» між м. Сарни Рівненської області та с. Люхча Сарненського району Рівненської області і перебуває у складі земель запасу Сарненської міської ради та складається з наступного: умовної земельної ділянки виробничо-складського призначення площею 0,7496 га, та умовної земельної ділянки для індивідуального будівництва з проектною вулицею до них площею 5,5165 га, відповідно до кордонів на схемі № 3 додатку до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 303 від 22 грудня 2008 року Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та визнано за ОСОБА_1 право власності на дану земельну ділянку площею 6,2661 га, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
При цьому , суд обґрунтовував своє рішення, виходячи з положень ст.5 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", ч.1 ст.328, ст.1216, 1225 ЦК України, зазначаючи про можливість повернення майна, а , саме, вилученої земельної ділянки загальною площею 6,2661 га, що належали до 1947 року її батькові, яка владою Української РСР була відібрана.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції як такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Відповідно до ч.4 ст. 78 Земельного кодексу України передбачається, що особам (їх спадкоємцям) які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року земельні ділянки не повертаються.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка вибула з власності покійного батька позивача до 15 травня 1992 року, тому за вказаних підстав в такому випадку земельна ділянка не повертається.
Дана норма є спеціальною і не суперечить вимога Конституції України, оскільки не визнана компетентним судом такою, що не відповідає Конституції України.
З огляду на те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи, судова колегія скасовує оскаржуване рішення та ухвалює нове рішення, яким відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись п. 4 ст. 78 ЗК України, ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України , колегія суддів -
Апеляційну скаргу Сарненської міської ради задовольнити.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2009 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сарненської міської ради Рівненської області, Сарненської районної ради Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, про повернення майна, - відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.
Головуючий суддя: Демянчук С.В.
Судді : Василевич В.С.
Шимків С.С.