28 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/12517/19
категорія 113060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Державного навчального закладу "Житомирське вище професійне технологічне училище" про застосування заходів реагування,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області із позовом до Державного навчального закладу "Житомирське вище професійне технологічне училище" про застосування заходів реагування.
Підставою для звернення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області з даним позовом до суду стало виявлення під час перевірки Державного навчального закладу "Житомирське вище професійне технологічне училище" допущених ним порушень вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері пожежної безпеки, які становлять загрозу життю та здоров'ю людей .
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року відкрито провадження у справі №240/12517/19 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
22 січня 2020 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання, в якому відповідач просив суд провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. В обґрунтування клопотання зазначив, що існує необхідність у розгляді справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, оскільки дане провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному провадженні без повідомлення сторін. Крім того відповідач вказав, що ним було усунено значну частину порушень, які були виявлені під час перевірки, а усунення решти виявлених порушень наразі триває. Відповідні докази частково будуть надані з відзивом на позовну заяву, а решта доказів після усунення порушень буде додатково надана в суду. Також аргументуючи необхідність розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін відповідач зазначив, що бажає дати пояснення по суті виявлених порушень. Натомість у разі розгляду справи без повідомлення сторін може бути винесено рішення без надання учасниками справи пояснень, що у свою чергу призведе до того, що робота навчального закладу може бути заблокована та зірвано навчальний процес.
Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 12 КАС України та ст. 257 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Однак, ч. 6 ст. 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу або якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд керуючись ч. 6 ст.262 КАС України прийшов до висновку про відмову відповідачу в задоволенні клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що відповідно до п. 3 ч.3 статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Також, згідно з ч. 4 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право подати відзив на позовну заяву.
У контексті зазначених норм КАС України суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не позбавляє позивача права подати до суду відзив на позовну заяву із зазначенням у ньому своїх пояснення по суті виявлених порушень, а також докази в обґрунтування своєї правової позиції, в тому числі й докази, що підтверджують усунення ним виявлених порушень.
Керуючись статтями 12, 242, 243, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання Державного навчального закладу "Житомирське вище професійне технологічне училище" про розгляд адміністративної справи № 240/12517/19 за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області із позовом до Державного навчального закладу "Житомирське вище професійне технологічне училище" про застосування заходів реагування в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Е.Черняхович