28 січня 2020 року Справа №160/11393/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005; код ЄДРПОУ 39394856) про сплату боргу (недоїмки) №Ф-475-54/427 від 12.08.2019 року на суму 18276,72 грн. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП - НОМЕР_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 позовну заяву залишено без руху.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019, позивачем направлено заяву про поновлення строків від 18.12.2019, з якої вбачається, що він дізнався про порушене право тільки 02.11.2019 з постанови про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 поновлено та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11393/19, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Судом встановлено, що позивачем не надано до матеріалів справи інформацї щодо перебування ОСОБА_1 найманим працівником.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1 та 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 6 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне витребувати від позивача інформацію щодо перебування його, як найманого працівника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 77, 80, 236, 248 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Витребувати від ОСОБА_1 інформацію щодо перебування його в якості найманого працівника.
Витребувані документи та інформацію надати до суду в найкоротший термін.
Копію ухвали направити сторонам.
Попередити ОСОБА_1 про те, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати інформацію та документи на підтвердження такої інформації, витребувані судом, або неподання інформації та документів без поважних причин суд, відповідно до статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, може застосувати заходи процесуального примусу шляхом постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про витребування доказів оскарженню не підлягає..
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська