Справа №611/82/20
Провадження № 1 - кс/611/23/20
24 січня 2020 року м. Барвінкове
Слідчий суддя Барвінківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Барвінківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12020220200000001 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, про накладення арешту на майно,
24 січня 2020 року старший слідчий СВ Барвінківського відділення поліції Балаклійського відділу поліії ГУНП України в Харківській області ОСОБА_4 звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області в рамках кримінального провадження №12020220200000001 від 02 січня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України про накладення арешту на майно.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Барвінківського відділення поліції Балаклійського відділу поліії ГУНП України в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що в грудні 2019 року по вул. Центральній в м. Барвінкове Харківської області, невстановлена особа з кишені викрала його мобільний телефон «DbeiF D2017».
Під час огляду місця події по АДРЕСА_1 , в період часу з 15 год. 50 хв. до 16 год. 15 хв. у ОСОБА_6 було вилучено мобільний телефон «DbeiF D2017», який належить ОСОБА_5 .
Сторона кримінального провадження, яка подала клопотання - старший слідчий СВ Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, в зв'язку з проведенням невідкладних слідчих дій, що слідчий суддя вважаю за можливе.
Прокурор підтримала клопотання, просила задовольнити.
Вислухавши доводи прокурора та перевіривши матеріали кримінального провадження, прихожу такого висновку.
Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
У відповідності до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь - яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою долучення як речових доказів та забезпечення можливої конфіскації цього майна.
Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
За змістом ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Слідчий суддя вважає, що у клопотанні наявне обґрунтування необхідності арешту даного конкретного майна, конкретизовано підставу та мету накладення арешту на майно.
Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За наведених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що матеріали клопотання переконливо свідчать про те, що майно, яке зазначене в клопотанні слідчого про накладення арешту, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, та в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім цього, слідчий суддя враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні слідчого майно.
Слідчий суддя погоджується з доводами, що під час розслідування кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на майно - мобільний телефон «DbeiF D2017».
Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 369-376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220200000001 від 02 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон «DbeiF D2017», який був вилучений під час огляду 23 січня 2020 року по АДРЕСА_1 у ОСОБА_6 .
Роз'яснити, що відповідно до статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1