Справа № 569/10503/19
1-кп/569/429/20
23 січня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області, в особі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , захсиника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12019180010001329 від 05.03.2019 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 187, ч. 1 ст. 121 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, -
На розгляді у Рівненському міському суді перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор подала клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , оскільки закінчується строк його застосування, а також що заявлені ризики передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати, зважаючи на тяжкість покарання, у вчиненні яких останній обвинувачується, відсутність у нього стимулюючих факторів як постійне місце проживання та роботи, він не одружений, а також, що будучи раніше судимим, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності, що свідчить про злочинну спрямованість дій ОСОБА_5 та те, що він може продовжувати злочинну діяльність. Крім цього, є достатні підства вважати, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та іншого обвинуваченого у кримінальному провадженні, з метою схилити їх до дачі неправдивих показань. Підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не має. Просила продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у виді триманні під вартою на 2 місяці без визначення розміру застави.
Потерпілий підтримав думку прокурора, вказав, що побоюється ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки ОСОБА_5 тривалий час утримується в слідчому ізоляторі.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , підтримали думку сторони захисту.
За положенням ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Також у рішенні «Харченко проти України», ЄСПЛ зазначив, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Можливість обвинуваченого переховуватися, з метою уникнення покарання, суд вважає такі дії вірогідними, з огляду на тяжкість покарання, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , останній не працює, не має постійного місця проживання, не одружений, відсутність осіб, які б перебували на його утриманні, що вказує на відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, він раніше судимим, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності, а відтак існують ризики передбачений п.1, 4,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Враховуючи обставини злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , який вчинено з застосуванням насильства, думку потерпілого, який вказав, що побоюється обвинуваченого, існує ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на викладене, слід продовжити щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 331 КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Донецьк, раніше судимому, строк тримання під вартою до 21.03.2020, без визначення розміру застави.
Обвинуваченого утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
У судовому засіданні оголосити перерву до 12.02.2020, 14:30 год.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019, № 4-р/2019.
Суддя ОСОБА_1