Справа № 569/1243/19
20 січня 2020 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Рибачик О.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне заочний розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 12 грудня 2014 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у Відділі запису актів громадянського стану комітету громадянської адміністрації міста Тяньцзінь, номер свідоцтва № НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сімейне життя з серпня 2017 року між нею та відповідачем поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть. Вважає, що шлюбні відносини існують лише формально, подальше спільне життя як подружжя та збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам. Просить суд розірвати шлюб.
Позивачка в судовому засіданні уточнила позовні вимоги, просить розірвати шлюб та сина - ОСОБА_3 залишити їй на виховання. Уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином.
Суд вважає зібраних в справі доказів достатньо для вирішення справи по суті, тому розглядає справу у відсутності відповідача в заочному порядку.
Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Закон України «Про міжнародне приватне право» визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право").
Пунктом 11 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 року №24-754/0/4-13 передбачено, що правові наслідки шлюбу з іноземним елементом визначаються статтею 60 Закону України "Пре міжнародне приватне право". Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.
Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначається правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу. На підставі ст.ст. 103, 110 СК України розірвання шлюбу за рішенням суду можливе як за спільною заявою подружжя, так і за заявою одного із подружжя.
Судом встановлено, що з 12 грудня 2014 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі запису актів громадянського стану комітету громадянської адміністрації міста Тяньцзінь, номер свідоцтва № НОМЕР_1 (а.с. 4).
В силу статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 105 СК України шлюб може бути розірваний за заявою одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Позивачка ОСОБА_1 скористалася таким правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватися на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.
Сторони не мають наміру спільно проживати і підтримувати шлюбні відносини. Миритися сторони не бажають, так як ніким з них не вживаються заходи для збереження сім'ї. Розлад в сім'ї є стійким та тривалим, сторони втратили одне до одного почуття любові та поваги. Кожна із сторін живе своїм життям і не цікавиться інтересами другої сторони.
Враховуючи, що сторони не бажають підтримувати шлюбні стосунки, примирення між ними неможливе, суд вважає, що сім'я розпалася і зберегти її неможливо.
Керуючись ст.ст. 24, 55, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та ст.ст. 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 грудня 2014 року у Відділі запису актів громадянського стану комітету громадянської адміністрації міста Тяньцзінь, номер свідоцтва № НОМЕР_1 , - розірвати.
Сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на виховання з матір'ю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Рівненського апеляцiйного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Рівненського
міського суду О.Я. Тимощук