Справа № 420/7044/19
24 січня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду 25 листопада 2019 року з позовом звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у виплаті заборгованості пенсії в сумі 44 939,51 грн. за період з 01.05.2018 року по 31.08.2019 року та зобов'язати виплатити заборгованість в сумі 44 939,51 грн. за період з 01.05.2018 року по 31.08.2019 року.
Ухвалою від 27 листопада 2019 року цю позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено перше судове засідання на 20 грудня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та з 01.05.2015 року перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області.
Проте, з 01.05.2018 року виплата пенсії ОСОБА_1 була припинена та лише 01.09.2019 року виплату пенсії остаточно відновлено, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з виплати пенсії у розмірі 44 939,51 грн.
Позивач звертався до відповідача із заявою про виплату заборгованості, проте йому було відмовлено.
На думку позивача, відмова ГУПФУ в Одеській області, викладена у листі від 23.09.2019 року вих. №2913/02-09 у виплаті заборгованості пенсії з підстав того, що чинним законодавством не передбачено порядку, який має бути затверджений Кабінетом Міністрів України щодо повернення цих коштів, є протиправною.
У встановлений судом строк, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву та належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Відповідно до відзиву на позовну заяву, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області позовні вимоги не визнало та просило відмовити у задоволені позову повністю, посилаючись на те, що згідно з Витягу з протоколу рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам №8 від 07.08.2019 року, позивачу відновлено виплату пенсії та відповідачем у вересні 2019 року здійснено відповідне відновлення.
Також, відповідач зазначив, що за період з травня 2018 року по серпень 2019 року нараховано доплату у розмірі 44 939,51 грн., яку має бути виплачено у разі фінансування відповідних доплат після окремого доручення Пенсійного фонду України.
Позивач не подав до суду відповідь на відзив.
Позивач на відкрите судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки. Від нього до суду 20 грудня 2019 року (вхід. №ЕП/10108/19) надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Відповідач на відкрите судове засідання також не з'явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить розписка, у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу без участі відповідача.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З цих підстав, суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання вирішив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.9-10), має місце реєстрації проживання в м. Луганську.
Позивач є пенсіонером за віком відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 (а.с.12).
У зв'язку з проведенням антитерористичної операції в м. Луганську позивач вимушений покинути своє місце реєстрації та переїхати до Одеської області.
Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської РДА від 28.07.2015 року та від 13 липня 2016 року за №5108/650052 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою (а.с.13), та з 01.02.2015 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Одеській області.
Так, суд встановив, що згідно з протоколу рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам №11 від 08.11.2018 року, позивачу призупинено виплату пенсії у зв'язку з встановленням факту відсутності за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально- побутових умов сім'ї.
Згідно з Витягу з протоколу рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам №8 від 07.08.2019 року, позивачу відновлено виплату пенсії та відповідачем у вересні 2019 року здійснено відповідне відновлення.
Листом від 23.09.2019 року вих. 2913/02-9 ГУПФУ в Одеській області повідомило представника позивача про те, що згідно з Витягу з протоколу рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам №8 від 07.08.2019 року, позивачу відновлено виплату пенсії та відповідачем у вересні 2019 року здійснено відповідне відновлення. Доплата пенсії за період з травня 2018 року по серпень 2019 року складає 44 939,51 грн., яка буде виплачена після надходження окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (а.с.19).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що фактично позивачу нарахована пенсія за період з травня 2018 року по серпень 2019 року у розмірі 44 939,51 грн., але не виплачена.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, обставини справи, що мають значення для розгляду та вирішення справи, дослідивши матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Згідно зі ст. ст. 44, 46, 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що зобов'язання здійснювати облік пенсіонерів та проводити виплату призначених їм пенсійних виплат покладено на орган ПФУ за місцем реєстрації особи.
У квітні 2014 році на території постійного місця проживання позивача, розпочалася антитерористична операція, яка продовжується по сьогодні.
Внаслідок зазначених обставин, з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, проявів насильства, порушень прав людини, з матеріалів справи вбачається, що позивач, був змушений покинути своє місце проживання та переселитись до Одеської області.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".
Згідно з п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016) (далі Порядок №509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
За приписами п.7.1 Порядку №509, у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
У статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачу була припинена виплата пенсії, але протоколом комісії № 11 від 08.11.2018 року позивачу відновлено виплату пенсії, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з виплати пенсії за період з травня 2018 року по серпень 2019 року. З вересня 2019 року пенсія позивачу виплачується.
Між тим, матеріалами справи підтверджено, що сума заборгованості з пенсії за період з травня 2018 року по серпень 2019 року нарахована та становить 44 939,51 грн., але не виплачена, з посиланням на те, що вона буде виплачена після отримання ПФУ окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України.
Щодо невиплати відповідачем нарахованої пенсії з посиланням на те, що вона буде виплачена після отримання ПФУ окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України, суд зазначає таке.
У зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595, якою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), у населеному пункті, де мешкав позивач, було припинено здійснення повноважень відповідним управлінням пенсійного фонду України, а також зупинені до моменту повернення непідконтрольної території під контроль органів державної влади видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 8 Тимчасового порядку, особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296), пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено довідкою Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси від 13 липня 2016 року №5108/650052 (а.с.13) та знаходиться на обліку Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджений Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (надалі - Порядок призначення), та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (надалі - Порядок контролю).
Відповідно до п. 4 Порядку призначення (в редакції, на момент початку виникнення спірних правовідносин), соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Відповідно до п. 15. Порядку контролю, поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, припинених відповідно до підпункту 2 пункту 12 цього Порядку, здійснюється за рішенням комісії, прийнятим на підставі подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, що внесене разом з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Згідно з пунктом 16 цього Порядку, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335, у разі прийняття позитивного рішення комісією згідно з пунктом 15 цього Порядку соціальні виплати поновлюються через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення таких виплат. Комісія може прийняти рішення про поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі з місяця припинення таких виплат у разі, коли така особа перебуває у складних життєвих обставинах і з поважних причин не виконала вимоги структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, передбачені пунктами 6 і 7 цього Порядку. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. {Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 335 від 25.04.2018 - про визнання протиправним та нечинним зміни в частині, що стосується сум невиплачених пенсій, див. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/18720/18 від 11.06.2018}
Відповідач обґрунтовує відмову у виплаті здійсненого пенсії за минулий період тим, що відсутній окремий порядок виплати таких коштів, визначений Кабінетом Міністрів України.
Однак, така відмова відповідача не ґрунтується на приписах законодавства, а тому є протиправною, з огляду на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 були внесені зміни до пункту 16 Порядку контролю та передбачено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Між тим, на час розгляду справи такого порядку не визначено Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тому, виплата пенсії є соціальною гарантією держави.
Згідно з ст. ст. 46, 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Тому, порядок виплати пенсії регулюється Законом та передбачає регулярну виплату пенсії, щомісячно.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
На посилання відповідача на те, що дії з невиплати пенсії вчинені на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365», суд зазначає, що дане посилання є необґрунтованим, оскільки підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Тому, з огляду на те, що позивачу не було виплачено пенсію за період з травня 2018 року по серпень 2019 року, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з травня 2018 року по серпень 2019 року в сумі 44 939, 51 грн. є обґрунтованими та належать задоволенню.
Враховуючи те, що позивач має право на виплату пенсії за період з травня 2018 року по серпень 2019 року, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з травня 2018 року по серпень 2019 року у розмірі 44 395,51 грн. теж належать задоволенню.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладені встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги належать задоволенню у повному обсязі.
Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення належить негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, належать стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо невиплати ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) заборгованості з виплати пенсії за період з травня 2018 року по серпень 2019 року у сумі 44 939, 51 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) виплатити ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) заборгованість з виплати пенсії за період з травня 2018 року по серпень 2019 року у розмірі 44 939,51 грн. (сорок чотири тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 51 копійка).
Рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.