Ухвала від 24.01.2020 по справі 420/495/20

Справа № 420/495/20

УХВАЛА

24 січня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльність, стягнення витрат пов'язаних з його утриманням, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся Одеський державний університет внутрішніх справ до ОСОБА_1 , про:

визнання протиправною бездіяльність ОСОБА_1 з відшкодування витрат за навчання після звільнення з органів внутрішніх справ протягом трирічного терміну перебування на службі після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України;

стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Савранським РВ ГУМВС України в Одеській області 09.12.2011, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати пов'язані з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 27708,02 гривень.

Суд зазначає, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

У порушення п.5 ч.5 статті 160 КАС України, позивач виклав обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги та не зазначив доказів, що підтверджують викладені обставини.

Всупереч п.8 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та не зазначено місцезнаходження оригіналів доказів доданих до позовної заяви.

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Одеський державний університет внутрішніх справ не надав доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви на адресу ОСОБА_1 , а надав копію для відповідача до суду, що суперечить вищевказаним вимогам.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України)

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду врегульовано статтею 123 КАС України.

Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.1-2 ст.123 КАС України).

Як встановлено судом та зазначалося Одеським державним університетом внутрішніх у позовній заяві, про звільнення ОСОБА_1 позивачеві стало відомо 12.09.2019 року.

З позовною заявою до ОСОБА_1 Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду 23 січня 2020 року, тобто з пропуском встановленого законодавством місячного строку.

На виконання ч.6 статті 161 КАС України, разом з позовною заявою, позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування вищевказаної заяви Одеський державний університет внутрішніх справ зазначив, що звертався до ОСОБА_1 у порядку досудового врегулювання спору, а також, що перший позов від 20 грудня 2019 року, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року було повернуто позивачеві у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви.

Оцінюючи доводи, наведені позивачем для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними причинами пропуску цього строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що досудове врегулювання спору (звернення позивача до ОСОБА_1 ) було власним вибором Одеського державного університету внутрішніх справ та не перешкоджало своєчасному зверненню до суду. Повернення позовної заяви ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року через не усунення недоліків позовної заяви позивачем, суд також не вважає поважною причиною пропуску строку звернення до суду, крім того, звернення до суду 20 грудня 2019 року, відбулося вже з пропуском встановленого законодавством строку.

За практикою Європейського Суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб'єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.

Враховуючи вищевикладене, Одеському державному університету внутрішніх справ належить вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду да надати докази на підтвердження їх поважності.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі - Закон України «Про судовий збір»).

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пункту 3.1.3. статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно пункту 3.1.1. статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019 року, встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.

Одеським державним університетом внутрішніх справ заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (сума позову складає 27708,02 гривень).

Враховуючи вищевикладене, сума судового збору яка підлягає сплаті позивачем складає 4204,00 гривень (2102,00 гривень за вимогу не майнового характеру та 2102,00 за вимогу майнового характеру).

У якості доказів сплати судового збору, Одеським державним університетом внутрішніх справ до позовної заяви було додано платіжне доручення №2090 від 05 листопада 2019 року на суму 1921,00 гривень.

Між тим, суд не приймає до уваги платіжне доручення №2090 від 05 листопада 2019 року на суму 1921,00 гривень, як доказ сплати судового збору за подання даного позову, з огляду на наступне.

Згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вказане вище платіжне доручення було прийнято Одеським окружним адміністративним судом як доказ сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 (справа №420/7796/19).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року по справі №420/7796/19 позовну заяву Одеського державного університету внутрішніх справ повернуто позивачеві.

Частина 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлює обов'язок особи, яка подає до суду позовну заяву чи іншу заяву, передбачену процесуальним законодавством справляти судовий збір.

Незважаючи на те, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року по справі №420/7796/19 позовну заяву повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами, суд не може повторно прийняти платіжне доручення №2090 від 05 листопада 2019 року про сплату судового збору за подання іншої позовної заяви, тому що позивач зобов'язаний справляти судовий збір за подання кожної окремої позовної заяви, з якою звертається до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 7 Закону, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Тобто, зазначений нормативно-правовий акт передбачає можливість повернення Одеським державним університетом внутрішніх справ сплаченого судового збору за платіжним дорученням №2090 від 05 листопада 2019 року на суму 1921,00 гривень, у зв'язку із прийнятим рішенням суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви позивачу.

Відтак, судовий збір за подання даного позову не сплачений.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви на адресу ОСОБА_1 , заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав пропуску строку та наданням відповідних доказів на підтвердження їх поважності, доказів сплати судового збору у сумі 4204,00 гривень (оригінал).

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльність ОСОБА_1 з відшкодування витрат за навчання після звільнення з органів внутрішніх справ протягом трирічного терміну перебування на службі після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України; стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Савранським РВ ГУМВС України в Одеській області 09.12.2011, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати пов'язані з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 27708,02 гривень - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.

Попередній документ
87121865
Наступний документ
87121867
Інформація про рішення:
№ рішення: 87121866
№ справи: 420/495/20
Дата рішення: 24.01.2020
Дата публікації: 28.01.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БАЛАН Я В
відповідач (боржник):
Гребенюк Андрій Сергійович
позивач (заявник):
Одеський державний університет внутрішніх справ
представник позивача:
Адвокат Ковальова Ксенія Михайлівна