Справа № 420/8066/19
24 січня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
представника позивача - Гліщинського Я.В. (за довіреністю),
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Діни Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАТІНУМ ФІНАНС» про визнання протиправною та скасування постанови,-
27 грудня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Діни Вікторівни, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАТІНУМ ФІНАНС», в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Діни Вікторівни від 16 грудня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 60886608 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Куба Юлії Володимирівни № 1743 від 24.09.2019 р.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року судом даний позов залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову (з копією сторонам).
15 січня 2020 року за вх.№1668/20 позивач надав до суду заяву про усунення недоліків з належним чином оформленою позовною заявою (у двох примірниках).
17 січня 2020 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№1668/20), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26 грудня 2019 р. ОСОБА_1 одержано копію постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Діни Вікторівни від 16.12.2019 р. про відкриття виконавчого провадження № 60886608 про стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТІНУМ ФІНАНС» заборгованість в розмірі 24318,41 грн. Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною, винесена з порушенням приписів Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню. Позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями паспорту позивача КЕ НОМЕР_1 , виданого 17.04.1997 р. Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, про що достовірно було відомо приватному виконавцю та відображено в оскаржуваній постанові. Натомість, виконавче провадження щодо позивача відкрито не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, а в іншому виконавчому окрузі - міста Києва. При цьому в позивача відсутні будь-які речі або майно, які перебувають у межах виконавчого округу міста Києва. Посилання відповідача у тексті оскаржуваної постанови на те, що в ОСОБА_1 є майно у м. Києві, а саме грошові кошти на рахунку № НОМЕР_2 у ПАТ «Альфа-Банк» МФО 300346, не заслуговують на увагу. Наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому коштів чи цінностей, не породжує цивільні права та обов'язки, оскільки рахунок - це засіб, механізм, спосіб безготівкового здійснення розрахунків, отримання готівки чи інший спосіб розпорядження коштами, що на ньому знаходяться за волевиявленням власника цих коштів. При цьому, наявність рахунку у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, не є тотожнім місцезнаходженню майна боржника у м. Києві, зокрема, його грошових коштів. В позивача відсутні грошові кошти на рахунку № НОМЕР_2 у ПАТ «Альфа-Банк» МФО 300346.
22 січня 2020 року до суду від відповідача за вх.№ЕП/567/20 надійшов відзив на позов, у якому відповідач зазначає, що з метою перевірки інформації, зазначеної у заяві про примусове виконання стягувана приватним виконавцем направленого запити до Державної фіскальної служби України для отримання відомостей стосовно відкритих рахунків боржника у банківських установах та до Пенсійного фонду України з метою отримання: інформації про останнє місце роботи боржника. Згідно відповіді ПФУ боржник працює в АТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» та отримує пенсію в Малиновському ОУ ПФУ в м. Одесі. Після отриманої інформації, в порядку ст. от, 68-70 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем винесено постанову від 24.12.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено на виконання до бухгалтерії юридичних осіб в яких боржник отримує дохід. Вказує, що виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть бути вчинені ним на всій території України. Оскільки, у заяві про примусове виконання рішення стягувачем повідомлено про наявність майна у м. Києві, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пімаховою Д.В. правомірно прийнято до виконання виконавчий документ та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2019 року. В заяві про примусове виконання ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНАНС» обґрунтував підстави звернення до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва за місцезнаходженням майна боржника та зазначив, що боржник має грошові кошти на рахунку у банківській установі, яка зареєстрована та знаходяться у місті Києві.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 24 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куба Юлією Володимирівною видано виконавчий напис №1743, яким запропоновано стягнути заборгованість з громадянина України, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платник податків - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; який є боржником за кредитним договором № 500104039 від 18 квітня 2008 р., укладеним з ПАТ «Альфа Банк». 30 вересня 2009 року згідно договору відступлення права вимоги боргу, право вимоги боргу було відступлено ТОВ «Кредитні Ініціативи». Згідно договору факторингу №2012-2-1/1 від 18 грудня 2012 року, укладеному між ТОВ «Кредитні Ініціативи» та ТОВ «Купер Прайс», право вимоги за кредитним договором № 500104039 від 18 квітни 2008 року, укладеним з ПАТ «Альфа-Банк» було відступлено ТОВ «Купер Прайс». Згідно договору факторингу №0108/2019 від 01 серпня 2019 року, укладеним між ТОВ «Купер Прайс» та ТОВ «Платінум Фінанс», право вимоги за кредитним договором №500104039 від 18 квітня 2008 року, укладеним з ПАТ «Альфа Банк» було відступлено на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТІНУМ ФІНАНС», яке є стягувачем. Строк, за який провадиться стягнення: 20.12.2008 року по 05.08.2019 року. Загальна сума заборгованості, в тому числі плата за вчинення виконавчого напису, яка підлягає стягненню з боржника, складає 24318,41 грн.
ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНАНС» звернулось із заявою №2023915 від 26.11.2019 року до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Діни Вікторівни про примусове виконання рішення, а саме виконавчого напису №1743 від 24.09.2019 року, яка зареєстрована 14.12.2019 року за вхід. №1096/01-28, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, боржником ОСОБА_1 , в якій вказано місцезнаходження майна боржника у м. Києві, а саме грошових коштів на наступних рахунках; р/р № НОМЕР_2 у ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346. У вказаній заяві стягувач - ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНАНС», просив у випадку наявності доходу у боржника у вигляді заробітної плати, пенсії, стипендії тощо звернути на них стягнення без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника.
16 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пімаховою Діною Вікторівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60886608 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТІНУМ ФІНАНС» заборгованості в розмірі 24318,41 гривень на підставі виконавчого напису № 1743 від 24.09.2019 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куба Юлією Володимирівною.
24 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пімаховою Діною Вікторівною було прийнято постанову ВП №60886608 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. У вказаній постанові зазначено адресу: боржника ОСОБА_1 - Одеська АДРЕСА_1 ; стягувача ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНАНС» - м.Київ, Дарницький р-н., вул.Лариси Руденко, буд.6А, оф.525. Вказаною постановою постановлено звернути стягнення на доходи боржника, що отримує дохід у АТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» та Малиновське об'єднане управління ПФУ у м.Одесі.
Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».
У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Місце виконання рішення визначене положеннями статті 24 Закону №1404-VIII.
Частинами 1 та 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Частиною першою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Частиною третьою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Згідно частини першої статті 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
Системний аналіз норм свідчить, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування, роботи боржника, або за місцезнаходженням його майна. Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим округом приватного виконавця Пімахової Діни Вікторівни визначено: м. Київ.
Отже, відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону № 1404-VIII відповідач приймає до виконання виконавчі документи, та, відповідно, відкриває виконавче провадження за місцем проживання, перебування, роботи боржника, яким є Київ або у разі наявності майна боржника, місцем знаходження якого є м. Київ.
Як встановлено судом з наявних в матеріалах справи доказів, місцезнаходженням стягувача у виконавчому провадженні № 60886608 - товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТІНУМ ФІНАНС» є: м.Київ, вул.Лариси Руденко, 6А, код ЄДРПОУ 43133848.
В той же час, боржник у виконавчому провадженні №60886608 - ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , отримує дохід у підприємстві, яке розташовані на території м.Одеса: АТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 00131713, адреса: вул.Миколи Боровського, буд.28Б, м.Одеса, 65031.
Щодо твердження відповідача, що позивач отримує дохід (пенсію) у Малиновському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Одеса суд зазначає, що вказаний державний орган припинено 10.09.2019 року, тобто станом на момент відкриття виконавчого провадження такий орган не існував.
До суду протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи не надано доказів наявності у позивача майна на території міста Києва.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові по справі №905/3542/15 від 10.09.2018 року зробив висновок, що безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об'єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, як того вимагає скаржник (пункти 11, 12), у цій справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що місцезнаходженням безготівкових грошових коштів, розміщених на рахунку, відкритому у банківській установі, є місцезнаходження самої банківської установи.
Виходячи з наведеного, суд зазначає, що приватний виконавець може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.
Суд не вважає належним доказом наявності майна позивача на території міста Київ посилання стягувача ТОВ «ПЛАТІНУМ ФІНАНС» у заяві про примусове виконання рішення на наявність у ПАТ «АЛЬФА-БАНК», який розташований за адресою: вул.Велика Васильківська, буд.100, м.Київ, 03150, відкритого рахунку № НОМЕР_2 , оскільки доказів наявності на вказаному рахунку грошових коштів ОСОБА_1 відповідачем до суду не надано, так само як докази на підтвердження наявності коштів на вказаному рахунку до листа стягувача №2023915 від 26.11.2019 року, наданого приватному виконавцю, додано не було.
Отже враховуючи те, що позивач зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 та за відсутності в нього майна в м. Києві, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60886608 від 16.12.2019 року, тобто з порушенням частини другої статті 24 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. згідно квитанції №0.0.1567448630.1 від 27.12.2019 року (а.с.7).
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Діни Вікторівни на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 768,40 грн., сплаченого згідно квитанції №0.0.1567448630.1 від 27.12.2019 року.
Керуючись ст.ст.205, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Діни Вікторівни про відкриття виконавчого провадження № 60886608 від 16 грудня 2019 року.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пімахової Діни Вікторівни на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн., сплаченого згідно квитанції №0.0.1567448630.1 від 27.12.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ).
Відповідач - приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Пімахова Діна Вікторівна (вул.Кірпи Георгія, 2-а, оф.511, м.Київ, 03035).
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАТІНУМ ФІНАНС» (вул.Лариси Руденко, буд.6А, оф.525, м.Київ, 02140, код ЄДРПОУ 43133848).
Суддя О.А. Вовченко
.