Справа №: 610/2835/18 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №:11-кп/818/1972/19 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: ст.ст. 185, 187 КК України
28 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , без участі інших учасників, а саме потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , належним чином повідомлених про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора та захисника обвинуваченого на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 03 2019 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 03 2019 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Довжик Чернігівського району Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 03.06.2009 року Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 187, ч.1 ст. 304 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 30.12.2015 року умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 3 дні,
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185 КК України, з призначенням покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі та ч. 3 ст. 187 КК України з призначенням покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено обчислювати з 20 серпня 2018 року, коли він був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, та зараховано йому у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення у відповідності до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку день за день.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати на проведення експертиз - 3289 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишено раніше обраний - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань № 27.
Вищевказаним вироком встановлено, що 09 серпня 2018 року близько 22 години, перебуваючи в с.П?ятигірське Балаклійського району Харківської області ОСОБА_7 зайшов на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_9 . Після цього, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, таємно, протиправно та повторно, з корисливих мотивів, проник шляхом відкриття незачинених на запірні пристрої дверей до сараю, звідки викрав два однофазних асинхронних електродвигуна потужністю 0,37 кВт, які належали ОСОБА_9 та вартість яких склала по 234 грн. за кожний, після чого зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 468 грн.
Вказані дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст. 185 КК України, як незаконне заволодіння чужим майном (крадіжка) вчинене повторно та поєднане з проникненням у інше приміщення.
Крім того, 19 серпня 2018 року близько 21 години ОСОБА_7 , маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, діючи відкрито та протиправно, проник через паркан на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де шляхом виставлення скла у вікні проник через вікно у будинок, який належить ОСОБА_10 . Після цього, ОСОБА_7 , діючи з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, що виразилося в демонстрації перед потерпілою ОСОБА_10 кухонного ножа, який він приніс із собою та держав в руці, та погрозі вбивства потерпілої, усвідомлюючи, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності та мали відкритий для потерпілої ОСОБА_10 характер, розуміючи, що у потерпілої складеться враження, що якщо ОСОБА_10 протидіятиме йому, то вказана погроза буде реалізована, пред'явив вимогу передачі йому грошових коштів та майна потерпілої. ОСОБА_10 , усвідомлюючи вказану погрозу як реальну, передала ОСОБА_7 належні їй грошові кошти в сумі 1500 грн., а також мобільний телефон «Samsung GT-E1200» вартістю 197 грн. і велосипед «Мінськ» вартістю 900 грн., які належать ОСОБА_10 . Заволодівши вказаними грошовими коштами та майном, ОСОБА_7 зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_10 матеріальний збиток на загальну суму 2597 грн.
Вказані дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст. 187 КК України, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій та поєднаний з проникненням у житло.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , посилаючись на однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що під час судового розгляду залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Вважає, що вирок підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду.
На вищевказаний вирок була також подана апеляційна скарга прокурора, від якої останній в подальшому відмовився, надавши до апеляційного суду відповідну заяву.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити її вимоги у повному обсязі.
Прокурор та обвинувачений ОСОБА_7 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи вирок суду законним і обґрунтованим.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника обвинуваченого, думку прокурора та обвинуваченого, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оскільки ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю, докази щодо обставин вчинення цього кримінального правопорушення у суді першої інстанції, з урахуванням положень ч.3 ст.349 КПК України не досліджувалися, то відповідно до вимог ст.404 КПК України, вирок в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Що стосується обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, то останній лише частково визнав свою вину та як вбачається з матеріалів справи в судовому засіданні пояснив, що проник на територію домоволодіння і в будинок, так як хотів переночувати. Після того, як до кімнати зайшла ОСОБА_10 , він заявив їй вимогу про надання йому грошей і продуктів харчування. Зазначив, що в руках у нього був ніж, яким він відчиняв вікно. Можливо потерпіла і бачила цей ніж у нього в руках. Потерпіла надала йому гроші, він сам взяв із холодильника продукти. Потім потерпіла відкрила гараж і він взяв велосипед. Також він взяв мобільний телефон ОСОБА_10 , який він потім викинув. Пояснив, що ножом він ОСОБА_10 не погрожував, ніж перед нею не демонстрував, ніж на неї не наставляв. Також уточнив, що не погрожував їй вбивством.
Висновки суду, зокрема ґрунтуються на показаннях самого обвинуваченого, який хоча і заперечує факт погрози потерпілій ножем, проте не заперечує, що під час проникнення до житла потерпілої мав при собі ножа.
Проте, твердження ОСОБА_7 про відсутність з його боку погроз на адресу потерпілої ОСОБА_10 з демонстрацією при цьому ножа, не знайшли свого підтвердження та спростовуються показами:
- потерпілої ОСОБА_10 , наданих нею в судовому засіданні суду першої інстанції, в яких вона зазначила, що 19.08.2018 року вона почула дзвін і стук рами, а потім побачила в її будинку ОСОБА_7 , який заявив їй вимогу про надання йому грошей, продуктів, та став погрожувати їй ножем, але при цьому її не бив. Він казав їй: «заріжу, задушу, руки назад». При цьому ніж був у нього в руці весь час, а лезо ножа було направлено в її бік. ОСОБА_10 сприйняла ці дії ОСОБА_7 як реальну загрозу. ОСОБА_10 віддала йому 1500 грн., він сам взяв у холодильнику продукти. ОСОБА_7 сказав їй віддати йому мобільний телефон, що вона і зробила. Потім вони вийшли із хати і ОСОБА_10 відчинила гараж і віддала ОСОБА_7 велосипед;
- свідка ОСОБА_11 про те, що він познайомився з ОСОБА_7 в с.Волохов Яр, коли ОСОБА_7 йшов з боку Балаклійського району з двома сумками речей, рюкзаком і сказав, що йшов всю ніч. ОСОБА_7 в магазині придбав багато продуктів, вони випили, відпочили, а потім приїхали працівники поліції і забрали ОСОБА_7 . Останній повідомляв йому, що в дорозі він втратив велосипед, застрявши в болоті;
- свідка ОСОБА_12 про те, що зранку до неї в магазин прийшов ОСОБА_11 з ОСОБА_7 і ОСОБА_7 придбав в магазині продукти на суму приблизно 600 грн.
Будь-які підстави вважати, що свідчення потерпілої та свідків є недостовірними відсутні, оскільки вони є логічними, послідовними та несуперечливими, а також додатково підтверджуються даними, що зафіксовані в:
- протоколі пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам від 20.08.2018 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_10 по фотознімкам впізнала ОСОБА_7 як особу, яка здійснила розбійний напад на неї;
- протоколі огляду місця події від 20.08.2018 року, відповідно до якого на відстані 1.3 км. від місця скоєння злочину було виявлено і вилучено належний ОСОБА_10 велосипед, а також сумку з одягом і ніж;
- протоколі пред'явлення речей для впізнання від 20.08.2018 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_10 впізнала ніж, який був вилучений працівниками поліції і яким їй погрожував ОСОБА_7 ;
- протоколі пред'явлення речей для впізнання від 20.08.2018 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_10 впізнала велосипед, який належить їй і яким заволодів ОСОБА_7 ;
- постанові слідчого від 20.08.2018 року, якою було визнано речовими доказами ніж із дерев'яною рукояткою, велосипед і мобільний телефон Самсунг. Під час огляду речових доказів в суді потерпіла ОСОБА_10 підтвердила, ще оглянутий судом ніж, який визнано речовим доказом, є тим ножем, яким їй погрожував ОСОБА_7 ;
- висновку товарознавчої експертизи №3451 від 06.09.2018 року, яким визначено вартість викраденого мобільного телефону «Samsung GT-E1200» - 197 грн. і велосипеду «Мінськ» -900 грн.
Вказані докази є належними та допустимими, будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні та їх оцінці, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, колегія суддів не вбачає.
Посилання захисника на не дослідження судом першої інстанції обставин, які могли мати істотне значення для ухвалення законного і обґрунтованого рішення, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки не містить вказівки про те, які саме обставини залишилися недослідженими і в чому саме полягає неповнота судового розгляду, враховуючи, що сам обвинувачений заперечує проти апеляційних вимог свого захисника, вважаючи вирок суду щодо нього законним і обґрунтованим.
Що стосується апеляційних доводів захисника обвинуваченого щодо невідповідності призначеного покарання особі обвинуваченого, то, відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно положень ст.65 КК України та роз'яснень, що містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди при призначенні покарання зобов'язані враховувати як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Так, судом при ухваленні вироку було враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а саме те, що ОСОБА_7 ніде не працює, є особою, що неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за корисливі злочини.
Суд першої інстанції, безпосередньо дослідивши докази, дійшов правильного висновку про наявність у діях обвинуваченого складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень та призначаючи покарання, дотримався вимог ст.65 КК України і призначив покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено будь-яких порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, у зв'язку із чим, вирок суду слід залишити без змін, як законний, обґрунтований та вмотивований, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, - без задоволення.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.03.2019 року по справі щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Касаційна скарга на це судове рішення, в порядку ч.1 ст. 424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
___________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4